У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     25 вересня 2007 року м. Київ

     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України в складі:

             Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Сеніна Ю.Л.,

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1до  ОСОБА_2про  усунення  перешкод  у  користуванні
земельною  ділянкою  та  відшкодування  матеріальної  і  моральної
шкоди, позовом ОСОБА_3до ОСОБА_2про відшкодування моральної  шкоди
та за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про відшкодування моральної шкоди,

                      в с т а н о в и л а :

     У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду  із  зазначеним
позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2 самовільно захопила частину
його земельної ділянки.

     ОСОБА_2  пред'явила  зустрічний  позов  до  ОСОБА_1,  просила
стягнути з нього 750 грн. за заподіяну його  неправомірними  діями
моральну шкоду.

     ОСОБА_3 пред'явила позов до ОСОБА_2, просила стягнути  з  неї
1700 грн. за заподіяну  моральну  шкоду,  посилаючись  на  те,  що
неправомірними діями відповідачка порушує її  права  власності  на
будинок і земельну ділянку.

     Рішенням Борщівського районного суду від 8 грудня 2006  року,
частково  зміненим  рішенням  Апеляційного   суду   Тернопільської
області від 6 березня  2007  року  ( rs986245 ) (rs986245)
          ,  в  задоволенні
зазначених позовів відмовлено.

     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1,  ОСОБА_3  просять   скасувати
ухвалені  у  справі  судові  рішення  і  ухвалити  нове   рішення,
посилаючись на неправильне застосування судами норм  матеріального
права та порушення норм процесуального права.

     Касаційна  скарга  задоволенню  не   підлягає,   виходячи   з
наступного.

     Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Доводи скарги  та  матеріали  витребуваної  справи  не  дають
підстав для висновку,  що  судами  при  розгляді  справи  допущені
порушення  норм  матеріального  чи   процесуального   права,   які
передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          як  підстави
для скасування рішень.

     Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         суд касаційної
інстанції  не  вправі   встановлювати   або   вважати   доведеними
обставини, що не були встановлені  в  рішенні  чи  відкинуті  ним,
вирішувати питання про достовірність або недостовірність  того  чи
іншого доказу, про перевагу  одних  доказів  над  іншими,  а  тому
доводи касаційної скарги  в  цій  частині  також  не  можуть  бути
визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

     Оскаржувані  судові  рішення  ухвалені  з  додержанням   норм
матеріального і процесуального права.

     Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                        у х в а л и л а :

     Касаційну  скаргу   ОСОБА_1,   ОСОБА_3   відхилити,   рішення
Борщівського районного суду від 8  грудня  2006  року  та  рішення
Апеляційного суду Тернопільської області від 6 березня  2007  року
( rs986245 ) (rs986245)
         залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді Верховного Суду України : Л.М.Лихута

     Л.I.Охрімчук

     Ю.Л.Сенін