У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     24 вересня 2007 року     м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

       Охрімчук Л.I., Лихути Л.М., Сеніна Ю.Л., -

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення  аліментів,  за  касаційною
скаргою ОСОБА_2на рішення апеляційного суду Київської області  від
8 лютого 2007 року ( rs809174 ) (rs809174)
         ,

                       в с т а н о в и л а:

     У вересні 2006 року ОСОБА_1звернувся  в  суд  із  позовом  до
ОСОБА_2. про стягнення аліментів.

     Зазначала, що  перебувала  у  шлюбі  з  ОСОБА_2.,  який  було
розірвано у 1988 році. Від шлюбу мають двох дітей. Син  навчається
у технікумі, а дочка - в університеті.

     Посилаючись на скрутне матеріальне становище  та  на  те,  що
повнолітні діти продовжують навчання і у зв'язку з цим, потребують
матеріальної допомоги, просила стягнути з відповідача аліменти  на
дітей по 250 грн. на кожну дитину  щомісячно  до  закінчення  ними
навчання.

     Рішенням Вишгородського районного суду Київської області  від
28   листопада   2006   року   в   задоволенні   позовних    вимог
ОСОБА_1відмовлено.

     Рішенням апеляційного суду Київської  області  від  8  лютого
2007  року  ( rs809174 ) (rs809174)
          рішення  Вишгородського  районного  суду
Київської області від 28 листопада 2006 року скасовано та ухвалено
нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1задоволені частково:  стягнуто  з
ОСОБА_2. аліменти  на  утримання  сина  -  ОСОБА_3.  по  100  грн.
щомісячно, але не більше  ніж  до  досягнення  ним  23  років,  та
аліменти на утримання доньки - ОСОБА_4. по 100 грн. щомісячно, але
не більше ніж до досягнення нею 23 років.

     У  касаційній   скарзі   ОСОБА_2просить   скасувати   рішення
апеляційного суду, посилаючись на неправильне  застосування  судом
норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

     Згідно із ч. 2 ст. 324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені  в  рішенні  суду  чи
відкинуті  ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.

     Встановлено  й  це  вбачається  з   матеріалів   справи,   що
оскаржуване   судове   рішення   ухвалено   з   додержанням   норм
матеріального  та  процесуального  права,  а  доводи  скарги   цих
висновків не спростовують.

     Відсутні  й  передбачені  ст.  338  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

     Ураховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити в задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись статтями 332, 336,  337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

     Рішення апеляційного суду Київської області від 8 лютого 2007
року ( rs809174 ) (rs809174)
         залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді:

     Л.I. Охрімчук

     Л.М. Лихута Ю.Л. Сенін