Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р., 02.04.2013 р., 11.04.2013 р. в справі № 812/2789/13-а за позовом ОСОБА_2 до Краснодонського міськрайонного центру зайнятості про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди,

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р. позовна заява ОСОБА_2 до Краснодонського міськрайонного центру зайнятості про визнання неправомірними дій, стягнення моральної шкоди в розмірі 100000 грн. залишена без руху, позивачу наданий строк до 08.04.2013 р. для усунення недоліків позовної заяви. ухвала суду першої інстанції обґрунтована невідповідністю позовної заяви вимогам ч. 3 ст. 106 КАС України в частині розміру судового збору, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви.

01.04.2013 р. до суду першої інстанції надійшла заява позивача, в якій вона просила виправити описку в ухвалі від 25.03.2013 р. в частині зобов'язання її сплатити судовий збір без врахування п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" та прийняти додаткове рішення, в якому визначити спосіб виконання ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, вказавши назва та адресу апеляційного суду.

Ухвалою від 02.04.2013 р. в задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Ухвалою від 11.04.2013 р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 р. про відмову у виправленні описки.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 р. позовна заява повернута позивачеві у зв'язку з невиконання ухвали суду про залишення позову без руху та не усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем подана апеляційна скарга на ухвали суду від 25.03.2013 р., 02.04.2013 р., 11.04.2013 р. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвали, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, зазначає про порушення норм процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні судом приписів п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", оскільки саме цією нормою Закону вона звільнення від сплати судового збору за подачу позовів про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з обставин справи, підставою для залишення позову ОСОБА_2 без руху послужив висновок суду першої інстанції про порушення вимог ч. 3 ст. 106 КАС України в частині несплати позивачем судового збору. Так, суд першої інстанції зазначив про необхідність сплати судового збору у відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з ч.1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Перелік вимог до позовної заяви визначений у статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, за приписами частини 3 якої до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1% розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної|заробітної плати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача мають як немайновий, так й майновий характер, з огляду на наступне.

Позивачем оскаржуються дії Краснодонського міськрайонного центру зайнятості щодо протиправності вимог про стягнення матеріального забезпечення. Одночасно позивач просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн., яка завдана незаконними діями відповідача у зв'язку з незаконною вимогою повернення виплаченого матеріального забезпечення.

Відтак, оскарження дій відповідача спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах, тобто, ці вимоги мають немайновий характер. Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди носять майновий характер.

В даному випадку позов подано не з підстав, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", яка встановлює, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Виходячи із зазначеної правової норми, судовий збір не справляється, якщо позов подано на підставі вже встановленої судовим рішенням незаконності рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, тому є правильним висновок суду першої інстанції про необхідність сплати позивачем судового збору як за подання позову майнового та немайнового характеру.

Що стосується ухвали по повернення позовної заяви, судова колегія зазначає наступне.

Позивачем у встановлений ухвалою суду першої інстанції від 25.03.2013 р. строк недоліки позовної заяви не усунуті.

Пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Оскільки позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення позову без руху, не усунуті, є обґрунтованим повернення позовної заяви.

Також є необґрунтованими вимоги апелянта про скасування ухвали від 02.04.2013 р. про відмову у виправленні описки та постановленні додаткового рішення.

Відповідно до ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

В заяві від 01.04.2013 р. ОСОБА_2 просила постановити додаткову ухвалу щодо визначення способу оскарження ухвали від 25.03.2013 р. в апеляційному порядку та просила вказати назву та адресу апеляційного суду, який є апеляційною інстанцією для Луганського окружного адміністративного суду.

В даному випадку судом першої інстанції не вирішувалось питання про право позивача, відповідно, суд не повинен був зазначити спосіб виконання рішення, а тому є правильним висновок про відмову у задоволенні заяви в цій частині.

Що стосується питання виправлення описки, то позивач в цій же заяві від 01.04.2013 р. просила виправити описку в ухвалі від 25.03.2013р. відносно обов'язку позивача сплатити судовий збір.

Статтею 169 КАС України встановлено, що суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

В даному випадку судом не була допущена ані описка, ані очевидна арифметична помилка, тому судом правильно ухвалою від 02.04.2013 р. відмовлено у виправленні описки.

Також апелянтом оскаржується ухвала від 11.04.2013 р. про відмову у роз'ясненні ухвали від 02.04.2013 р. про відмову у виправленні описки. В заяві позивач просила роз'яснити ухвалу в частині необхідності сплати судового збору в розмірі 1034,41 грн.

Відмовляючи у роз'ясненні ухвали, суд першої інстанції зазначив, що дане судове рішення є чітким та зрозумілим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з приписів ч. 1 ст. 170 КАС України, відповідно до якої якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвали прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування ухвал не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р., 02.04.2013 р., 11.04.2013 р. в справі № 812/2789/13-а залишити без задоволення.

Ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 р., 02.04.2013 р., 11.04.2013 р. в справі № 812/2789/13-а за позовом ОСОБА_2 до Краснодонського міськрайонного центру зайнятості про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.