Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Косенка В.Й., Григор'євої Л.І.,

Барсукової В.М., Данчука В.Г., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - УМВС України в Кіровоградській області) про визнання права на позачергове забезпечення житлом, включення до окремого списку громадян, які мають право на позачергове отримання житла, за касаційною скаргою УМВС України в Кіровоградській області на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 1 липня 2008 року,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УМВС України в Кіровоградській області про визнання права на позачергове забезпечення житлом, включення до окремого списку громадян, які мають право на позачергове отримання житла, свої позовні вимоги мотивував тим, що він після закінчення Одеського юридичного інституту МВС України в 2003 році прибув у розпорядження замовника - УМВС України в Кіровоградській області.

У направленні на роботу № 69/1 від 15 липня 2003 року було зазначено, що він забезпечується житлом згідно із чинним законодавством.

Наказом відповідача від 19 серпня 2003 року № 276 він був призначений на посаду оперуповноваженого ВКР кримінальної міліції Знам'янського міського райвідділу УМВС України в Кіровоградській області, а 6 серпня 2004 року наказом відповідача № 21 переведений до м. Кіровограда на іншу посаду. До вступу в учбовий заклад та під час навчання позивач мешкав і був прописаний у с. Трепівка Знам'янського району, а в м. Знам'янка та в м. Кіровограді ніколи власного житла не мав.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2008 року в позові відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 1 липня 2008 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано, визнано незаконною відмову УМВС України в Кіровоградській області щодо включення ОСОБА_1 до окремого списку громадян, які мають право на позачергове отримання житла, станом на 6 серпня 2004 року.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, УМВС України в Кіровоградській області подало до Верховного Суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу та задовольняючи частково позов ОСОБА_1, апеляційний суд правомірно виходив із того, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст. 46 ЖК України та постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської Ради профспілок (зі змінами та доповненнями) від 11 грудня 1984 року № 470 (470-84-п) , а також постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 року № 255 (255-98-п) та постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 (992-96-п) .

За своєю правовою змістовністю ці постанови: "Про затвердження правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР";

"Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням";

"Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість" - спрямовані на роз'яснення положень ст. 46 ЖК України.

У них зазначено, що особи, які в порядку розподілу направляються на роботу в іншу місцевість, мають право на позачергове отримання житла. Дане правило розповсюджується також на осіб, що переїхали в іншу місцевість у зв'язку з переведенням їх на роботу.

Якщо місце роботи особи не знаходиться в тому населеному пункті, в якому вона мешкає постійно, та має у власності чи користується житлом, то відстань до нього чи наявність транспортного сполучення не має правового значення.

Знам'янському міськрайонному відділу УМВС України Кіровоградській області, як підрозділу МВС у межах компетенції підпорядковано с. Трепівка, але право на позачергове отримання житла позивач утратив би лише в тому випадку, якщо був би призначений на посаду дільничного інспектора, саме в даному населеному пункті.

Таким чином, на момент винесення наказу від 19 серпня 2003 року позивач набув статус особи, яка має право на позачергове забезпечення житлом, але дане право не реалізував у зв'язку з переведенням на іншу посаду та в іншу місцевість згідно з наказом УМВС від 6 серпня 2004 року.

Оскільки переведення відбулося в межах одного замовника - УМВС України в Кіровоградській області (направлення на роботу №69/1 від 5 липня 2003 року і а.с. 8) позивач не втратив права молодого фахівця, у тому числі передбачені ст. 46 ЖК України.

З огляду на викладене апеляційний суд обґрунтовано скасував рішення районного суду та постановив у справі нову ухвалу, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 1 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.