У Х В А Л А-
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів: Григор'євої Л.I.,
Барсукової В.М., Балюка М.I.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_1до приватного підприємця ОСОБА_2про стягнення
компенсації за невикористані відпустки, за роботу в надурочний
час, святкові дні, зміну підстав її звільнення та стягнення
моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення
Балтського районного суду Одеської області від 7 лютого 2007 року
та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 квітня 2007
року (rs809691) ,
встановила:
У лютому 2006 року позивачка звернулася в суд із зазначеним
позовом, мотивуючи його тим, що в період з 9 квітня 2002 року до
22 липня 2005 року вона працювала у приватного підприємця ОСОБА_2
на посаді продавця магазину "Обрій" та за весь період її роботи
жодного разу щорічна відпустка їй не надавалась, тому виходячи з
розміру середнього заробітку, вона просила стягнути з відповідача
компенсацію за невикористані відпустки в сумі 554, 54 грн. Також
позивачка просила змінити підстави звільнення, визнавши її
звільненою за ст. 38 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
, оскільки вона
подавала заяву про розірвання трудового договору на підставі ст.
38 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
, але незважаючи на це, відповідачка
звільнила її згідно із п. 4 ст. 40 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
, тобто
за прогули, хоча вона була відсутня на роботі з поважних причин.
Зазначала, що оскільки згідно встановленого роботодавцем
графіка робочого часу вона працювала надурочно через день по 12
годин на добу, то в середньому за тиждень 2 години надурочно, тому
просила стягнути з відповідачки за весь період роботи кошти за
роботу в надурочний час в сумі 580 грн., а також просила стягнути
компенсацію в загальній сумі 186, 42 грн. за час роботи у святкові
дні.
Крім того, позивачка вважає, що порушення трудового
законодавства з боку відповідача завдали їй моральних страждань, у
зв'язку з цим просила стягнути моральну шкоду в розмірі 1 700 грн.
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 7
лютого 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з приватного
підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію за роботу у
святкові дні в сумі 184 грн. 42 коп. та державне мито на користь
держави в сумі 51 грн., в іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 квітня 2007
року (rs809691) рішення Балтського районного суду Одеської
області від 7 лютого 2007 року залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі
ОСОБА_1 просить скасувати рішення Балтського районного суду
Одеської області від 7 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного
суду Одеської області від 25 квітня 2007 року, посилаючись на
неправильне застосування судами норм матеріального права та
порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
З наявних матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове
рішення постановлено з додержанням норм матеріального і
процесуального права та передбачені ст. 338 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
підстави для його обов'язкового скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Балтського районного суду Одеської області від 7
лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від
25 квітня 2007 року (rs809691) залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Л.I. Григор'єва
В.М. Барсукова
М.I. Балюк