У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     5 вересня 2007 року
 
     м. Київ
 
     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України в складі:
 
     Головуючого - Патрюка М.В.,
 
     Суддів: Костенка А.В., Охрімчук Л.I.,
 
     Прокопчука Ю.В., Сеніна Ю.Л.,
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1до
шахти  "Північна"  державного  підприємства  "Макіїввугілля"   про
стягнення одноразової допомоги,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з  зазначеним
позовом, посилаючись на те, що більше тридцяти  років  пропрацював
на підприємствах вугільної промисловості, наказом від  15  березня
2006 року був звільнений з роботи у зв'язку з виходом  на  пенсію,
тому відповідно до п.14.1.4 Колективного  договору  має  право  на
отримання одноразової допомоги в розмірі  тримісячного  заробітку,
проте  відповідач  безпідставно   відмовляється   виплатити   таку
допомогу.
 
     Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки від 18 грудня
2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду  Донецької
області від 15 лютого  2007  року  ( rs804567 ) (rs804567)
          ,  в  задоволенні
позову відмовлено.
 
     У касаційній скарзі  ОСОБА_1  просить  скасувати  ухвалені  в
справі судові рішення та постановити нове рішення про  задоволення
його позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права.
 
     Касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково  з   таких
підстав.
 
     Судом встановлено, що згідно наказу № 247-к  від  15  березня
2006 року позивача  звільнено  з  роботи  з  шахти  "Північна"  на
підставі ст. 38 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
         у  зв'язку  з  виходом  на
пенсію, відповідно до п. 14.1.4 Колективного договору позивач  має
право на отримання одноразової допомоги у  розмірі  трьохмісячного
середнього заробітку.
 
     Відмовляючи в задоволенні позову, суд  виходив  із  того,  що
виплата такої одноразової допомоги проводиться за  рахунок  коштів
підприємства з віднесенням на валові витрати, а  шахта  "Північна"
за січень-жовтень 2006 року прибутку не мала.
 
     Проте з такими висновками суду погодитись не можна,  виходячи
з наступного.
 
     Пунктом  14.1.4  Колективного  договору  передбачена  виплата
одноразової допомоги робітнику у разі звільнення його на пенсію  у
розмірі трьохмісячного середнього заробітку  в  разі  наявності  в
нього безперервного стажу роботи у вугільній галузі  20  і  більше
років. Цим же пунктом визначено, що виплата  одноразової  допомоги
проводиться за рахунок коштів підприємства з віднесенням на валові
витрати.
 
     Відповідно  до  ст.  5  Закону  України  "Про   оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         валові витрати виробництва  та
обігу (далі-валові  витрати)  -  сума  будь-яких  витрат  платника
податку  у  грошовій,  матеріальній  або  нематеріальній   формах,
здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг),  які
придбаваються (виготовляються)  таким  платником  податку  для  їх
подальшого використання у власній господарській діяльності.
 
     В  обгрунтування  позову  ОСОБА_1  посилався  на  те,  що   в
Колективному договорі відсутнє положення щодо виплати  одноразової
допомоги лише за наявності прибутку підприємства.
 
     Суд у порушення вимог ст.ст. 214, 215 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        
зазначених  обставин  не  перевірив,  у  достатньому   обсязі   не
визначився із  характером  спірних  правовідносин  та  поняттям  і
сутністю валових витрат, безпідставно  пов'язав  таке  поняття  із
наявністю у підприємства прибутку, належним чином не встановив  та
не зазначив у рішенні з яких джерел коштів повинна бути  виплачена
така допомога, не звернув уваги й на  те,  що  норми  Колективного
договору прямо передбачають виплату одноразової допомоги  саме  за
рахунок  коштів   підприємства   з   наступним,   після   виплати,
віднесенням витрат на валові витрати.
 
     Апеляційний суд на зазначене уваги не  звернув,  у  порушення
вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         у достатній мірі  не
перевірив  доводів  апеляційної  скарги,  в  ухвалі  не   зазначив
конкретні обставини  і  факти,  що  спростовують  такі  доводи,  і
залишив рішення суду першої інстанції без змін.
 
     За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають
скасуванню з передачею справи на  новий  розгляд  до  суду  першої
інстанції з  підстав,  передбачених  ч.  2  ст.  338  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
        .
 
     Керуючись ст. 336 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія  суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
 
     Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки від 18  грудня
2006 року та ухвалу Апеляційного суду  Донецької  області  від  15
лютого 2007 року ( rs804567 ) (rs804567)
         скасувати, справу передати на  новий
розгляд до суду першої інстанції.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий - М.В.Патрюк
 
     Судді: А.В.Костенко
 
     Л.I.Охрімчук
 
     Ю.В.Прокопчук
 
     Ю.Л.Сенін