У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 вересня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Костенка А.В., Охрімчук Л.I., Прокопчука Ю.В. Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Павлограді про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Павлограді про відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що з 30 вересня 1991 року по 6 вересня 2004 року
працював на підземних роботах у шахті "ім. Героїв космосу" ВАТ
"Павлоградвугілля".
16 червня 1994 року під час виконання трудових обов'язків з
ним стався нещасний випадок на виробництві.
Висновком МСЕК від 6 жовтня 1994 року йому вперше встановлено
80% втрати професійної працездатності з визначенням інвалідності
II групи.
Висновком МСЕК від 1 вересня 2005 року йому встановлено 40%
втрати професійної працездатності з визначенням інвалідності III
групи.
Посилаючись на те, що втратою професійної працездатності йому
завдано моральну шкоду, просив стягнути з відповідача на його
користь 30 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду
Дніпропетровської області від 24 жовтня 2006 року позовні вимоги
ОСОБА_1 задоволені частково: стягнуто з відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на
його користь 16 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 7
березня 2007 року рішення Павлоградського міськрайонного суду
Дніпропетровської області від 24 жовтня 2006 року скасовано та
ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення
апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в
силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої
інстанції виходив з того, що позивач під час роботи на
підприємстві вугільної промисловості отримав виробничу травму,
втратив професійну працездатність і став інвалідом, у зв'язку з
чим відповідач зобов'язаний відшкодувати йому завдану моральну
шкоду.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в
задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 апеляційний суд вважав, що суд
першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин
норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
,
оскільки позивачу вперше було встановлено втрату професійної
працездатності з визначенням інвалідності у 1994 році, а тому
відповідальність за завдану моральну шкоду повинно нести
підприємство, на якому він працював.
Проте зазначені висновки судів першої та апеляційної
інстанцій не відповідають вимогам матеріального права, якими
врегульовано спірні правовідносини.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 1991 року по 2004 рік
працював на підприємствах вугільної промисловості і 16 червня 1994
року отримав виробничу травму.
Висновком МСЕК від 6 жовтня 1994 року йому вперше було
встановлено 80% втрати професійної працездатності.
У 1996 році позивачу повторно було встановлено 40% втрати
професійної працездатності.
1 вересня 2005 року Павлоградська МСЕК повторно встановила
ОСОБА_1 40% втрати професійної працездатності з визначенням III
групи інвалідності.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд
правильно виходив з того, що відсутні правові підстави для
задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди на
підставі висновку МСЕК від 1 вересня 2005 року, оскільки
відповідно до статей 21, 28, 30, 34, 35 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
право на отримання
потерпілим страхових виплат у разі стійкої втрати працездатності,
у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня
встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше
висновком МСЕК.
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що
відшкодування моральної шкоди, завданої позивачеві, має
проводитись підприємством, на якому він отримав професійне
захворювання.
При цьому, апеляційний суд не врахував, що згідно з п. 3
розділу ХI "Прикінцеві положення" Закону України від 23 вересня
1999 року № 1105 - ХIV ( 1105-14 ) (1105-14)
"Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності", який набув чинності з 1 квітня 2001 року,
відшкодування шкоди проводиться Фондом соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України також особам, які потерпіли до набрання ним чинності та
мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду
першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
,
Керуючись статтями 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської
області від 24 жовтня 2006 року та рішення апеляційного суду
Дніпропетровської області від 7 березня 2007 року скасувати, а
справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
А.В. Костенко
Л.I. Охрімчук
Ю.В. Прокопчук
Ю.Л. Сенін