У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     3 вересня 2007 року м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
 
     суддів:
 
     Барсукової В.М., Лященко Н.П., Прокопчука Ю.В., -
 
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1до  ОСОБА_2,  ОСОБА_3про  усунення  порушень  права
власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2,  ОСОБА_3до  ОСОБА_1про
визнання права на користування жилим будинком,
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     У вересні 2005 року ОСОБА_1, звернувшись до суду  з  указаним
позовом, зазначав, що він є власником  АДРЕСА_1.  Відповідачі  без
його згоди вселились у вказаний будинок  та  зареєструвались,  чим
порушують його право власності.
 
     Враховуючи викладене, просив зобов'язати ОСОБА_2 та членів її
сім'ї усунути порушення його права власності та звільнити  будинок
протягом одного тижня після набрання рішенням чинності.
 
     У липні 2006 року ОСОБА_2 і  ОСОБА_3  звернулись  до  суду  з
зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права  на  користування
жилим будинком, в якому просили визнати за ОСОБА_2  та  її  дітьми
право на користування спірним  будинком.  В  обгрунтування  позову
посилались на те, що ОСОБА_2 з сім'єю зареєстровані та  проживають
в будинку 18 років. За період проживання в будинку ОСОБА_2 провела
до нього  газ,  зробила  капітальний  ремонт,  сплачує  комунальні
послуги і таке інше.
 
     Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області  від
27 грудня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного  суду
Закарпатської області від 23 березня  2007  року  ( rs1026143 ) (rs1026143)
          ,
позов  ОСОБА_1  задоволено  і  зобов'язано  відповідачів   усунути
порушення права власності позивача на спірний будинок,  звільнивши
будинок  від  користування  ними  та  членами  їхньої   сім'ї.   В
задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовлено.
 
     У  поданій  касаційній  скарзі  ОСОБА_2  і  ОСОБА_3   просять
зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судом
норм матеріального права.
 
     Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
 
     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені  в  рішенні  суду  чи
відкинуті   ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   чи
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.
 
     Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної  скарги  не
вбачається  порушення  судом  норм  матеріального  права,  колегія
суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
 
     Керуючись ст. 332 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія  суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3відхилити.
 
     Рішення Хустського районного суду Закарпатської  області  від
27 грудня 2006 року  та  ухвалу  апеляційного  суду  Закарпатської
області від 23 березня 2007 року ( rs1026143 ) (rs1026143)
         залишити без зміни.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 
 
     Судді:
 
 
 
     В.М. Барсукова
 
 
 
 
 
 
 
     Н.П.Лященко Ю.В.Прокопчук