Р I Ш Е Н Н Я

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     25 липня 2007 року

     м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     Головуючого

     Патрюка М.В.,

     Суддів:

     Балюка М.I., Костенка А.В., Лященко Н.П., Пшонки М.П.,

     розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про
визнання шлюбу недійсним,

                      в с т а н о в и л а :

     У жовтні 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду із  позовом  до
ОСОБА_2. та ОСОБА_3. про визнання шлюбу недійсним, посилаючись  на
те, що 23 березня 2003 року помер його  батько  ОСОБА_4,1933  року
народження, якому належала на праві власності квартира №АДРЕСА_1 в
м. Києві.

     При подачі  заяви  про  прийняття  спадщини  до  нотаріальної
контори йому стало відомо, що 16 жовтня 1996 року в Святошинському
РАГС м.  Києва  його  батько  зареєстрував  шлюб  з  ОСОБА_5,  яка
прийняла  спадщину  після  смерті  його  батька  та   померла   до
пред'явлення ним даного позову .

     Вказував на те, що шлюб  між  його  батьком  та  ОСОБА_5  був
зареєстрований без наміру створити  сім'ю,  його  батько  постійно
проживав один в своїй квартирі, про  реєстрацію  шлюбу  нікого  не
повідомляв та просив позов задовольнити.

     Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 лютого
2004 року позовні вимоги ОСОБА_1.  задоволено.  Визнано  недійсним
шлюб, укладений між ОСОБА_4, 1933 року народження та ОСОБА_5, 1951
року народження, зареєстрований 16  жовтня  1996  року  у  відділі
реєстрації актів  громадянського  стану  Святошинського  районного
управління юстиції у м. Києві, активний запис №НОМЕР_1.

     Ухвалою апеляційного суду м. Києва від  4  червня  2004  року
рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 лютого  2004
року залишено без змін.

     У касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставиться питання  про
скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції, в зв'язку
з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

     Касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

     Задовольняючи позовні  вимоги,  суди  виходили  із  того,  що
фактично шлюб укладено без наміру створити сім'ю. Таких  висновків
суди дійшли із тих обставин, що подружжя проживали окремо,  обидва
зловживали спиртними напоями, збирали пляшки, макулатуру, фактично
спільного  господарства  не   вели,   не   підтримували   сімейних
стосунків, які б фактично  підпадали  під  ознаки  сім'ї  з  усіма
правами   та   обов'язками,    регламентованими    шлюбно-сімейним
законодавством.

     Проте,  з  такими  висновками  судів  погодитися  не   можна,
оскільки вони не випливають із  фактичних  обставин,  встановлених
судами,  зібраних  у   справі   доказів   та   суперечать   нормам
матеріального права, застосованого судами.

     Так, допитані судом свідки підтвердили,  що  обидва  подружжя
ОСОБА_1 перебуваючи у шлюбі, зловживали спиртними напоями, збирали
пляшки, макулатуру, які здавали у заготівельну контору та жили  за
рахунок цих доходів та пенсії ОСОБА_4. На підставі показів свідків
судом також зроблені висновки  про  такий  спосіб  життя  подружжя
ОСОБА_1.

     Така  поведінка  подружжя  ОСОБА_1  за  висновками  судів  не
підпадає під ознаки поняття сім'ї, визначених законодавством.

     Проте, ст. 15 КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
         застосованого  судами,
передбачено, що для укладення шлюбу, необхідна лише взаємна  згода
осіб, які одружуються.

     Встановлено,  що  шлюб   укладено   з   дотриманням   чинного
законодавства і ніяких перепон для цього не було.

     Статтею 45 КпШС України  ( 2006-07 ) (2006-07)
          передбачено  визначення
шлюбу недійсним в разі реєстрації його без наміру  створити  сім'ю
(фіктивний шлюб).

     Роблячи висновки про те, що у подружжя ОСОБА_1 не було наміру
створити сім'ю, суди дослідили їх спосіб життя у шлюбі.

     Проте, цей спосіб життя обидва з  подружжя  обрали  за  своєю
волю і один до одного ніяких претензій не пред'являли. До  того  ж
ст. 21 КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
         визначено,  що  кожен  з  подружжя
вільний у виборі занять, професії і місця проживання.

     Тому висновки судів про те, що зазначена  поведінка  подружжя
ОСОБА_1  не  підпадає  під  ознаки  поняття  сім'ї  не  тільки  не
відповідає встановленим обставинам справи, а й  суперечить  нормам
сімейного законодавства, застосованого судами.

     Оскільки, судами з достовірністю не встановлено, що  подружжя
ОСОБА_1 зареєстрували шлюб без наміру  створити  сім'ю  (фіктивний
шлюб), висновки судів зроблені лише на припущеннях  про  обставини
справи та суперечать встановленим  обставинам.  У  судів  не  було
достатніх підстав для визнання його недійсним.

     За  таких  обставин,  судові  рішення  слід   скасувати,   як
незаконні та ухвалити  нове  рішення  про  відмову  в  задоволенні
позовних вимог.

     Керуючись, ст.ст. 336,341 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів

                        в и р і ш и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

     Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24  лютого
2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4  червня  2004
року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в  задоволенні
позовних вимог ОСОБА_1.

     Рішення оскарженню не підлягає.

     Головуючий: М.В. Патрюк

     Судді: М.I. Балюк

     А.В.Костенко

     Н.П. Лященко

     М.П. Пшонка