У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

   23 липня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних

            справах Верховного Суду України в складі:

            Левченка Є.Ф., Пшонки М.П., Романюка Я.М.,

     розглянувши в попередньому  судовому  засіданні  в  м.  Києві
справу за позовом ОСОБА_1 до  Відкритого  акціонерного  товариства
"Ужгородський фурнітурний завод"  про  повернення  резервуара  або
стягнення його вартості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на  рішення
Ужгородського міськрайонного суду  Закарпатської  області  від  10
листопада 2006 року та  рішення  Апеляційного  суду  Закарпатської
області від 16 січня 2007 року ( rs458864 ) (rs458864)
         ,

                       в с т а н о в и л а:

     В березні 2000 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з  позовом  до  ВАТ
"Ужгородський фурнітурний завод"  про  повернення  резервуара  або
стягнення його вартості.

     Справа розглядалася судами неодноразово.

     Останнім   рішенням   Ужгородського    міськрайонного    суду
Закарпатської області від 10.11.2006 р. у позові відмовлено.

     Рішенням  Апеляційного   суду   Закарпатської   області   від
16.01.2007 р. рішення місцевого суду змінено: стягнуто з  ОСОБА_1.
на користь ВАТ "Ужгородський фурнітурний завод" 171 грн.  40  коп.
судових витрат; допущено поворот виконання рішення місцевого  суду
від  7.09.2000  р.  та  стягнуто  з  позивача   на   користь   ВАТ
"Ужгородський фурнітурний завод" 8570 грн., а в решті рішення суду
першої інстанції залишено без змін.

     В обгрунтування  касаційної  скарги  ОСОБА_1  посилається  на
неправильне  застосування  судами  норм  матеріального  права   та
порушення норм процесуального  права,  в  зв'язку  з  чим  ставить
питання про скасування судових рішень та ухвалення нового  рішення
про задоволення позову.

     Колегія суддів дійшла висновку,  що  підстави  для  перегляду
судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

     Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Відмовляючи в позові, місцевий суд виходив з того, що позивач
пропустив строк позовної давності без поважних причин.

     Апеляційний суд погодився з таким висновком місцевого суду та
обгрунтовано змінив його рішення, застосувавши правила про поворот
виконання судового рішення, що було скасовано касаційним судом.

     Згідно  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд   касаційної
інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати  доведеними
обставини, що не були встановлені в  рішенні  суду,  чи  відкинуті
ним, вирішувати питання про достовірність того чи  іншого  доказу,
про перевагу одних доказів над іншими.

     Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що  рішення
судів  ухвалені  з  додержанням  судами  норм   матеріального   та
процесуального права, а також відсутні передбачені ч.  1  ст.  338
ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підстави  для  обов'язкового  скасування
судового рішення.

     Наведені  у  касаційній  скарзі  доводи  висновки  судів   не
спростовують.

     Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

     Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 16  січня
2007  року  ( rs458864 ) (rs458864)
          та  змінене  ним  рішення  Ужгородського
міськрайонного суду Закарпатської області від  10  листопада  2006
року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

                 Судді Верховного Суду України :

     Є.Ф. Левченко

     М.П. Пшонка

     Я.М. Романюк