Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в складі:

Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюк Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Арбузинської виправної колонії № 83 (надалі ВК-83) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Арбузинського районного суду від 12 січня 2007 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 26 лютого 2007 року,

ОСОБА_1. звернулася до суду із позовом до Арбузинської виправної колонії № 83 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на упереджене ставлення до неї нового керівництва та порушення відповідачем трудового законодавства. Просила суд позов задовольнити та стягнути суму у розмірі 6 532 грн. 97 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Арбузинського районного суду від 12 січня 2007 року в позові ОСОБА_1. відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 26 лютого 2007 року рішення Арбузинського районного суду від 12 січня 2007 року змінено. Ухвалено вважати підставою відмови у задоволенні позову ОСОБА_1. про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди пропуск позивачкою строку на звернення до суду за вирішенням трудового спору, передбаченого ст. 233 КЗпП України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Арбузинського районного суду від 12 січня 2007 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 26 лютого 2007 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335- 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Арбузинського районного суду від 12 січня 2007 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 26 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.