У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                    18 липня 2007 року   м. Київ
 
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
                        України в складі:
 
     головуючого Гнатенка А.В.
 
     суддів: Григор'євої Л.I., Косенка В.Й.,
 
     Гуменюка В.I., Данчука В.Г. -
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
Коопзаготпрому  Любарської  районної  спілки  споживчих  товариств
(далі  -  Коопзаготпром),  Любарської  районної  спілки  споживчих
товариств (далі - Райспоживспілка) про повернення майна  з  чужого
незаконного володіння, за  касаційною  скаргою  Коопзаготпрому  на
рішення апеляційного суду Житомирської області від 7  грудня  2006
року,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     У вересні 2005 року ОСОБА_2, діючи  за  дорученням  ОСОБА_1.,
звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що  27
вересня  1999  року   між   приватним   підприємцем   ОСОБА_1.   і
Коопзаготпромом було  укладено  договір  оренди  складів-підвалів,
розташованих по вул. Черняхівського в смт Любарі, строком  на  три
роки.
 
     Зазначала,  що  ОСОБА_1.  за  власні  кошти  здійснив  ремонт
складів, обладнав їх устаткуванням для вирощування шампіньйонів.
 
     Посилаючись на те, що Коопзаготпром після  закінчення  строку
оренди відмовляється повернути належне ОСОБА_1. майно: прибудоване
приміщення   котельні,   труби   опалення,    металеві    стелажі,
електромережу,   газовий   котел,   бетонні   сходи,    електричні
світильники,  двері  вартістю  7  200  грн.,  просила  зобов'язати
Коопзаготпром повернути позивачеві належне йому майно.
 
     Рішенням Любарського районного суду від 26 жовтня  2005  року
та додатковим рішенням цього ж суду від 27 грудня 2005 року  позов
ОСОБА_1. до Райспоживспілки задоволено, у позові до Коопзаготпрому
відмовлено.
 
     Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 7  грудня
2006 року рішення суду першої  інстанції  скасовано,  постановлено
нове рішення, яким: зобов'язано Коопзаготпром  повернути  ОСОБА_1.
приміщення котельні, у тому числі:  газовий  котел,  двоє  дверей,
систему освітлення вартістю 5 176 грн.; четверо дверей вартістю 75
грн. 88 коп., 97 грн. 56 коп., 89 грн. 28 коп. та 94 грн. 80 коп.;
електрощиток вартістю 28 грн. 44 коп.; електрокабель вартістю  698
грн. 74 коп.; 9 електросвітильників вартістю 51 грн. 03 коп.;  два
стелажі вартістю 4 190 грн. 16 коп. і 3 927 грн.  88  коп.;  труби
опалення вартістю 1 323 грн. 48 коп., усього на суму 11  010  грн.
53  коп.,  у  разі  неможливості  повернення  майна   стягнути   з
Коопзаготпрому на  користь  ОСОБА_1.  його  вартість;  зобов'язано
ОСОБА_1. після демонтажу обладнання котельні виконати роботи  щодо
відновлення попереднього стану приміщення складів  -  підвалів  на
суму 413 грн.;  стягнуто  з  Коопзаготпрому  на  користь  ОСОБА_1.
витрати у справі; у позові ОСОБА_1. до Райспоживспілки відмовлено.
 
     Ухвалою апеляційного суду від 30 січня 2007  року  виправлено
арифметичну  помилку  в  рішенні  суду,  визначено,  що   загальна
вартість майна складає не 11 010 грн. 50 коп., а 15  753  грн.  25
коп.
 
     У  поданій  до  Верховного  Суду  України  касаційній  скарзі
Коопзаготпром  просить   скасувати   рішення   апеляційного   суду
Житомирської області від 7 грудня 2006 року й направити справу  на
новий розгляд до апеляційного  суду,  посилаючись  на  неправильне
застосування  апеляційним  судом  норм  матеріального   права   та
порушення норм процесуального права.
 
     Касаційна  скарга  Коопзаготпрому  підлягає  задоволенню,   а
рішення апеляційного суду - скасуванню із направленням  справи  на
новий апеляційний розгляд із таких підстав.
 
     Судом установлено, що ОСОБА_1., орендарем за договором оренди
складів-підвалів від 27 вересня 1999 року,  укладеним  між  ним  і
Коопзаготпромом, за час оренди було здійснено  ремонтні  роботи  в
орендованих   приміщеннях:   прибудовано    до    складів-підвалів
приміщення котельні, яке обладнане  системою  освітлення,  газовим
котлом і в якому встановлені двері; встановлено  металеві  стелажі
та двері в приміщенні підвалу; склад обладнано водяним  опаленням,
електромережею      з      лічильником      спожитої      енергії,
електросвітильниками.
 
     Пунктом 6 зазначеного договору оренди передбачено, що орендар
проводить ремонтні роботи та реконструкцію  орендованих  приміщень
за згодою орендодавця.
 
     Частиною  3  ст.  272  ЦК  України  (1963  ( 1540-06 ) (1540-06)
          року)
встановлено, що вартість  поліпшень,  які  зроблені  наймачем  без
дозволу наймодавця і які не можна відокремити без шкоди для майна,
відшкодуванню не підлягає.
 
     Орендар може вилучити зроблені ним  без  дозволу  орендодавця
поліпшення, якщо їх можна відокремити без шкоди для майна  і  якщо
наймодавець не погодиться відшкодувати їх вартість (ч. 2  ст.  272
ЦК України 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
         року).
 
     Зі змісту зазначених норм убачається, що орендар має право на
відшкодування витрат на невід'ємні поліпшення  орендованого  майна
за умови їх здійснення за згодою орендодавця.
 
     Усупереч вимогам ст. ст. 212 - 214  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
апеляційний суд не встановив, чи мали  місце  обставини,  на  яких
грунтувалися доводи Коопзаготпрому щодо відсутності його згоди  на
здійснення поліпшень орендарем орендованого майна, та не з'ясував,
чи надавалася така згода.
 
     Крім того, апеляційний суд не дав належної  оцінки  висновкам
експерта  щодо  неможливості  демонтажу  приміщення  котельні  без
виникнення  пошкоджень  орендованого  майна  (а.с.   183)   і   не
встановив, чи можливо відокремити без шкоди для орендованого майна
решту здійснених орендарем поліпшень.
 
     Ураховуючи,  що  апеляційним  судом  неправильно  застосовано
норми   матеріального   права   та   допущено    порушення    норм
процесуального  права,  що  призвело  до  неправильного  вирішення
справи, рішення  апеляційного  суду  відповідно  до  ст.  338  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підлягає  скасуванню  з  передачею  справи  на
новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
 
     Керуючись ст.  ст.  336,  338  ЦПК  України,  колегія  суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу Коопзаготпрому  Любарської  районної  спілки
споживчих товариств задовольнити.
 
     Рішення апеляційного суду Житомирської області від  7  грудня
2006 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від  30
січня 2007 року скасувати, передати справу  на  новий  розгляд  до
суду апеляційної інстанції.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий А.В. Гнатенко
 
     Судді:
 
     Л.I. Григор'єва
 
     В.I. Гуменюк
 
     В.Г. Данчук
 
     В.Й. Косенко