У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     18 липня 2007 року
 
     м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого Гнатенка А.В.,
 
     суддів: Григор'євої Л.I., Данчука В.Г.,
 
     Гуменюка В.I., Косенка В.Й., -
 
     розглянувши в судовому засіданні цивільну справу  за  позовом
ОСОБА_1 до  спільного  підприємства  "Коопзаготпром"  Кролевецької
райспоживспілки  споживчих   товариств   про   визнання   договору
купівлі-продажу дійсним та визнання права  власності  на  нерухоме
майно,    за    касаційною    скаргою    спільного    підприємства
"Коопзаготпром" Кролевецької райспоживспілки  споживчих  товариств
(далі - СП "Коопзаготпром")  на  рішення  Кролевецького  районного
суду від 27 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду  Сумської
області від 19 грудня 2006 року ( rs379034 ) (rs379034)
         ,
 
                           встановила:
 
     У червні 2006 року позивач  звернувся  в  суд  із  зазначеним
позовом, мотивуючи його тим, що  між  ним  і  відповідачем  від  8
вересня 2004  року  було  укладено  два  договори  купівлі-продажу
основних засобів: складського приміщення та сараю. Посилаючись  на
те, що постановою  приватного  нотаріуса  Кролевецького  районного
нотаріального  округу  ОСОБА_2  від  1  червня  2006   року   йому
відмовлено у вчиненні нотаріальної  дії  -  посвідченні  договорів
купівлі-продажу двох  будівель  (складу  та  сараю)  у  зв'язку  з
ненаданням документів, що підтверджують право власності на  майно,
що відчужується, і оригіналу витягу з реєстру  прав  власності  на
нерухоме майно, ОСОБА_1 просив визнати дійсними  вказані  договори
купівлі-продажу та визнати за  ним  право  власності  на  сарай  і
складське приміщення, що знаходяться по АДРЕСА_1 у м. Кролевці.
 
     Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 27
жовтня 2006 року, залишеним без  змін  ухвалою  апеляційного  суду
Сумської області від  19  грудня  2006  року  ( rs379034 ) (rs379034)
        ,  позов
ОСОБА_1 задоволено. Визнано дійсними спірні договори та визнано за
ОСОБА_1. право власності на вказані сарай і складське приміщення.
 
     У поданій до Верховного Суду  України  касаційній  скарзі  СП
"Коопзаготпром" просить скасувати рішення Кролевецького  районного
суду Сумської області від 27 жовтня 2006 року, ухвалу апеляційного
суду Сумської області від 19 грудня  2006  року  й  ухвалити  нове
рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1,  посилаючись
на неправильне застосування судами  норм  матеріального  права  та
порушення норм процесуального права.
 
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Судами встановлено, що 8 вересня 2004 року Сумською  обласною
спілкою  споживчих  товариств  (далі   -   Облспоживспілка)   було
проведено  аукціон  із  продажу  основних   засобів:   складського
приміщення та шлакоблочного сараю  (протоколи  №  №  НОМЕР_1).  За
результатами аукціону позивач вніс у касу підприємства -  продавця
відповідно 1 150 грн. і 4 650  грн.  за  придбане  нерухоме  майно
(а.с. 8, 9).
 
     8 вересня 2004 року між СП "Коопзаготпром"  і  ОСОБА_1.  були
укладені  договори  купівлі-продажу  нерухомого  майна:  сараю   й
складського приміщення, а 18 вересня 2004 року це  майно  передано
позивачу (а.с. 10-14).
 
     Постановою  приватного  нотаріуса   Кролевецького   районного
нотаріального округу від 1 червня 2006 року ОСОБА_1. відмовлено  в
нотаріальному посвідченні договорів купівлі-продажу  у  зв'язку  з
ненаданням документів, які підтверджують  право  власності  на  це
майно відчужувача, та відсутністю оригіналу витягу з реєстру  прав
власності на нерухоме майно (а.с. 17).
 
     З  цих  же  підстав  рішенням  реєстратора  -   Кролевецького
районного бюро технічної інвентаризації (далі - БТI) від 4  квітня
2006 року відповідно до п. 3.3 Тимчасового положення  про  порядок
реєстрації прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1. відмовлено  в
реєстрації його права власності на це майно (а.с. 16).
 
     Задовольняючи позов ОСОБА_1 і визнаючи на підставі ч.  2  ст.
220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         укладені сторонами 8 вересня  2004  року
договори купівлі-продажу нерухомого майна дійсними, суди  виходили
з відповідності цих договорів вимогам закону, фактичного виконання
їх сторонами та з факту ухилення відповідача від їх  нотаріального
посвідчення.
 
     Такий висновок грунтується на  матеріалах  справи  й  вимогах
закону.
 
     Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         суд може  визнати
дійсним договір, укладений з порушенням  нотаріальної  форми,  при
умові, якщо: недотримання нотаріальної форми настало з вини  іншої
сторони, яка ухиляється або активно протидіє посвідченню договору;
сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору;  сам  договір
не суперечить  законові  та  відбулося  повне  або  часткове  його
виконання.
 
     Судом установлено, що договори від 8  вересня  2004  року  не
суперечать  вимогам  ст.  ст.  655-658  ЦК   України   ( 435-15 ) (435-15)
        ,
сторонами виконано угоди, недотримання нотаріальної форми договору
відбулося  з  вини  відповідача  через  ненадання  документів  про
належність йому нерухомого майна.
 
     Суд дав належну оцінку  доводам  відповідача  про  проведення
продажу майна особою з перевищенням повноважень і обгрунтовано  не
прийняв їх до уваги.
 
     З огляду на викладене апеляційний суд обгрунтовано  погодився
з рішенням суду першої інстанції та залишив його без зміни.
 
     Установлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судові
рішення   ухвалено   з   додержанням   норм    матеріального    та
процесуального права.
 
     Наведені  в  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.
 
     Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
 
     Оскільки доводи касаційної  скарги  та  матеріали  справи  не
дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального
або процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування
постановлених судових рішень, колегія суддів вважає  за  необхідне
відхилити касаційну скаргу.
 
     Згідно зі ст. 337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд  касаційної
інстанції відхиляє  касаційну  скаргу,  якщо  визнає,  що  рішення
ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
 
     Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                            ухвалила:
 
     Касаційну  скаргу  спільного   підприємства   "Коопзаготпром"
Кролевецької райспоживспілки споживчих товариств відхилити.
 
     Рішення Кролевецького районного суду від 27 жовтня 2006  року
та ухвалу апеляційного суду Сумської області від  14  грудня  2006
року залишити без зміни.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий А.В. Гнатенко
 
     Судді: Л.I. Григор'єва
 
     В.I. Гуменюк
 
     В.Г. Данчук
 
     В.Й. Косенко