У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Григор'євої Л.I., Данчука В.Г.,
Гуменюка В.I., Косенка В.Й., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру, треті особи:
Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права
власності на об'єкти нерухомого майна, Акціонерний комерційний
інноваційний банк "УкрСиббанк" (далі - АКIБ "УкрСиббанк"), за
зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з
чужого незаконного володіння, виселення, відшкодування
матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на
рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 липня 2006
року й ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2006
року,
в с т а н о в и л а:
У січні 2006 року ОСОБА_1, звернувся до ОСОБА_2. із позовом
про визнання права власності на квартиру № АДРЕСА_1 у м. Києві,
мотивуючи свої вимоги тим, що зазначена квартира придбана у
ОСОБА_3 відповідачкою згідно з договором купівлі-продажу від 24
червня 2004 року за 119 729 грн. за рахунок кредиту.
Зазначав, що ним як поручителем повністю погашені
зобов'язання відповідачки за кредитним договором, а тому до нього
перейшли права кредитора.
У зв'язку з цим вважав, що в нього виникло право власності на
спірну квартиру.
Відповідачка звернулась до суду із зустрічним позовом, в
якому просила зобов'язати відповідача звільнити спірну квартиру,
яку він займає без законних підстав, стягнути з нього матеріальну
та моральну шкоду, заподіяну неправомірними діями.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 липня
2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва
від 10 листопада 2006 року, позов ОСОБА_1. до ОСОБА_2. задоволено,
у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить постановлені судові
рішення скасувати, передати справу на новий розгляд, посилаючись
на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу
квартири від 24 червня 2004 року, посвідченого ОСОБА_4. -
приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу,
реєстраційний № НОМЕР_1, та зареєстрованого 24 червня 2004 року в
Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації
права власності на об'єкти нерухомого майна, реєстраційний №
НОМЕР_2, ОСОБА_2. є власником однокімнатної ізольованої квартири №
АДРЕСА_1 у м. Києві загальною площею 31,5 кв.м, жилою площею 18,3
кв.м, яку остання купила в ОСОБА_3 за 119 729 грн.
Зазначеному договору передували ряд договорів, укладених як
ОСОБА_2., так і ОСОБА_1. (які мали намір одружитися й придбати
житло), а саме:
- 2 червня 2004 року ОСОБА_1 уклав із ПП "Світлиця нова"
договір про надання інформаційних послуг, а саме інформацію щодо
купівлі однокімнатної квартири № АДРЕСА_1 у м. Києві, за що
ОСОБА_1 сплатив відповідні кошти, зазначені в угоді (а.с. 8);
- 2 червня 2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1. був укладений
попередній договір про продаж у подальшому до 16 липня 2004 року
однокімнатної ізольованої квартири № АДРЕСА_1 у м. Києві жилою
площею 18, 3 кв.м, загальною площею 31,5 кв.м за 22 500 доларів
США та про продаж меблів і обладнання кухні, при підписанні якого
останній передав продавцю аванс у сумі 500 доларів США (а.с. 9,
10).
24 червня 2004 року між АКIБ "УкрСиббанк" кредитором і
ОСОБА_2. - позичальником та ОСОБА_1. - поручителем був укладений
договір поруки № НОМЕР_3, згідно з яким поручитель зобов'язується
відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед
кредитором у повному обсязі, що виникли з кредитного договору
(а.с. 12).
24 червня 2004 року між АКIБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2. був
укладений кредитний договір № НОМЕР_3, згідно з яким ОСОБА_2.
отримала кредит на придбання квартири в сумі 14 500 доларів США
під 10% річних з терміном погашення до 24 червня 2014 року згідно
з графіком.
24 червня 2004 року між продавцем ОСОБА_3 та покупцем
ОСОБА_1. була укладена угода про передачу коштів у розмірі 22 500
доларів США на збереження ОСОБА_5. до моменту виконання сторонами
своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу (а.с. 18).
24 червня 2004 року між АКIБ "УкрСибБанк" та ОСОБА_2. був
укладений договір № НОМЕР_3 відповідального зберігання документів,
згідно з яким ОСОБА_2. за актом від 24 червня 2004 року передала
на зберігання оригінал договору купівлі-продажу квартири №
АДРЕСА_1 у м. Києві (а.с. 16, 13-14).
19 липня 2004 року між ОСОБА_2. та АКIБ "УкрСиббанк" був
укладений договір іпотеки № НОМЕР_3, згідно з яким ОСОБА_2. -
іпокодавець з метою забезпечення зобов'язань за кредитним
договором передала в іпотеку АКIБ "УкрСиббанк" - іпотекодержателю
однокімнатну квартиру № АДРЕСА_1 у м. Києві.
Судом також установлено, що в ОСОБА_1. в філії АКIБ
"УкрСиббанк" Київського регіонального управління з 17 травня 2004
року до 17 червня 2004 року були відкриті депозитні рахунки в
гривнях на суму 11390.51 гривень (договір № НОМЕР_4) та у доларах
США на суму 6173.01 доларів США, грошові кошти з яких були зняті
24 червня 2004 року (а.с. 11).
На підставі наданих сторонами доказів суд установив, що
погашення кредиту та відсотків за кредитним договором № НОМЕР_3,
за яким позичальником виступала ОСОБА_2., здійснено платником
ОСОБА_1. на загальну суму 11 713 доларів США.
Одночасно суд виходив із факту сплати ОСОБА_2. на придбання
спірної квартири 1 080 доларів США шляхом погашення кредиту.
Задовольняючи позов ОСОБА_1. про визнання за ним права
власності на квартиру зі стягненням на користь ОСОБА_2. сплачених
нею 5 727 грн. 77 коп. (1 080 доларів США) та понесених витрат на
оплату комунальних послуг в сумі 430 грн. 78 коп., суди виходили з
того, що на підставі ч. 2 ст. 556 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
до нього
як поручителя у зв'язку з виконанням зобов'язання за кредитним
договором переходять усі права кредитора в цьому зобов'язанні, у
тому числі й право власності на предмет поруки - спірну квартиру.
З такими висновками погодився апеляційний суд, залишаючи
рішення суду першої інстанції без зміни.
Проте з такими висновками не можна погодитися, оскільки суди
дійшли їх із порушенням норм матеріального та процесуального
права.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за
договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої
особи - боржника відповідати за виконання зобов'язання цією
особою.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2. посилалась на те, що за
умовами кредитного договору одержала кредит зі строком погашення
протягом 10 років, погашала його своєчасно згідно з обумовленим
графіком, у зв'язку з чим у ОСОБА_1. як поручителя не виникло
обов'язку сплачувати кредит замість неї, а на вчинення цих
платежів вона його не уповноважувала.
На підтвердження цих доводів надала довідку банку про
своєчасне погашення нею кредиту та заяву про заборону приймати
платежі від ОСОБА_1. (а.с. 62, 108).
У матеріалах справи також відсутні дані про те, що ОСОБА_1.
вносилися платежі за кредитним договором як поручителем відповідно
до умов договору поруки, у п. 2.2. якого передбачено сплату
поручителем коштів на погашення кредиту на вимогу Банку у випадку
невиконання позичальником своїх зобов'язань (а.с. 144-145).
Усупереч вимогам ст. ст. 213-214 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
не встановив факту щодо підстав погашення ОСОБА_1. кредиту замість
позичальника, його дострокового погашення, а не у строки згідно з
графіком, встановленим кредитним договором.
Не дано судом оцінки й доводам ОСОБА_2. про те, що сплата
чергових платежів згідно з графіком у період з червня до січня
2006 року здійснювалась ОСОБА_1. замість неї за її ж дорученням
відповідно до вимог ч. 1 ст. 528 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, положення
якої не передбачають перехід прав кредитора до позивача.
Відповідно до ст. 514 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
до нового
кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в
обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо
інше не встановлено договором або законом.
Зазначені наслідки наступають у разі повного виконання
поручителем зобов'язання забезпеченого порукою (ч. 2 ст. 556 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
) за умови виконання зобов'язання поручителем у
відповідності до умов договору поруки чи іншої домовленості
сторін, укладеної відповідно до вимог закону.
Між тим, судом не встановлено факту дотримання умов договору
поруки чи наявності іншої домовленості сторін при погашенні
позивачем кредиту за кредитним договором та наявності підстав для
застосування положень п. п. 5.1, 5.2, 5.3, договору іпотеки від 19
липня 2004 року (а.с. 114-115).
Визнаючи за ОСОБА_1. право власності на спірну квартиру та
відмовляючи ОСОБА_2. у витребуванні цієї квартири з незаконного
його володіння, суд безпідставно застосував норму ст. 392 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якої пред'явлення вимоги про
визнання права власності можливе власником у разі втрати
документа, який засвідчує право власності цієї особи, або коли це
право оспорюється або не визначається іншою особою, у той час як
право власності ОСОБА_2. на спірну квартиру підтверджується
договором купівлі-продажу від 24 червня 2004 року.
Зазначені порушення норм матеріального та процесуального
права закону не були усунені апеляційним судом.
За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з
направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції
відповідно до вимог ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 липня
2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 листопада
2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: Л.I. Григор'єва
& nbsp;
В.I. Гуменюк
В.Г. Данчук
М.Й. Косенко