У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф.,
Лихути Л.М.,
Пшонки М.П.,
Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та
відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на
ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 грудня 2006
року,
в с т а н о в и л а:
У січні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за договором позики та відшкодування
моральної шкоди.
Зазначав, що 13.12.2002 р. між ним та ОСОБА_2 у письмовій
формі було укладено договір позики, за умовами якого відповідач
позичив у нього 126250 грн. та зобов'язався повернути йому цю суму
не пізніше 25.01.2003 р.
У встановлений строк ОСОБА_2 гроші не повернув, а тому за
умовами договору зобов'язаний сплатити йому 24 % річних за період
з 26.01.2003 р. по 10.02.2003 р., а з 10.02.2003 р. - 36 % річних.
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з
відповідача на його користь 126250 грн. боргу, 134544 грн. 36
коп. - відсотків встановлених договором, 11200 грн. 02 коп. - 3 %
річних за час прострочення сплати боргу, 38758 грн. 75 коп. - суму
індексації, а також 50000 грн. для відшкодування завданої
моральної шкоди.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від
5.10.2006 р. позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на
користь позивача 174252 грн. 50 коп. заборгованості за договором
позики з урахуванням індексу інфляції, 11275 грн. 55 коп. - 3 %
річних та судові витрати.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14.12.2006 р.
рішення місцевого суду скасовано, а справу направлено на новий
розгляд до того ж суду.
В обгрунтування касаційної скарги позивач посилається на
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про
скасування ухвали апеляційного суду та залишення в силі рішення
суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та направляючи
справу на новий розгляд, апеляційний суд виходив з того, що
місцевий суд неправильно застосував норми процесуального права,
неповно з'ясував обставини справи, не перевірив заперечення
відповідача, зробив передчасні висновки, а також не обговорив
питання про можливість залучення до справи як третіх осіб ТОВ
"Крекіс" та ТОВ "Крекіс Д", які не брали участі у розгляді справи.
Проте погодитися з таким висновком апеляційного суду не
можна, оскільки він грунтується на неправильному застосуванні норм
процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
- під час
розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє
законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах
доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої
інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник між двома
фізичними особами; позивач ОСОБА_1 визначив предмет та підстави
позову, які протягом розгляду справи не змінював. ОСОБА_2,
заперечуючи проти позову, клопотання про залучення до участі в
справі ТОВ "Крекіс" та ТОВ "Крекіс Д" не порушував.
Рішенням місцевого суду питання про права та обов'язки
господарських товариств, не залучених до участі в справі, не
вирішувалось.
Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку і
передачі справи на новий розгляд визначені ст. 311 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
. В ухвалі апеляційного суду такі підстави не наведено.
Відповідно до ст. 309 цього Кодексу неповне з'ясування судом
обставин, що мають значення для правильного вирішення справи,
визначено як підставу для скасування рішення й ухвалення нового
рішення чи зміну рішення судом апеляційної інстанції.
Крім того, апеляційний суд в порушення вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
не врахував, що суд апеляційної інстанції
уповноважений досліджувати докази, які судом першої інстанції були
досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні
яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання
яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд
не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому його
ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий
апеляційний розгляд.
Керуючись ст.ст. 333, 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 грудня 2006
року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
М.П. Пшонка
Я.М. Романюк