У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     11 липня 2007 року м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     головуючого

     Гнатенка А.В.,

     суддів:

     Григор'євої Л.I., Данчука В.Г., Гуменюка В.I., Косенка В.Й.,

     розглянувши справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про
продовження строку для прийняття спадщини,

                       в с т а н о в и л а:

     У  листопаді  2004  року  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  звернулися  з
зазначеним позовом, посилаючись на те, що  їх  батько  ОСОБА_4  та
відповідач ОСОБА_3 є синами, а вони рідними онучками ОСОБА_5,  яка
померла   IНФОРМАЦIЯ_1.   Оскільки   їх   батько   ОСОБА_4   помер
IНФОРМАЦIЯ_2, то вони  за  правом  представлення  успадковують  ту
частку спадщини, яка належала б за законом їх  батькові.  Рішенням
апеляційного суду Автономної Республіки Крим від  2  вересня  2003
року за  їх  бабусею  ОСОБА_5  було  визнано  право  власності  на
квартиру  АДРЕСА_1.  Про  рішення   апеляційного   суду   позивачі
дізналися лише в жовтні 2004 року і вважають, що  ця  обставина  є
поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.  Просили
визнати  поважним  пропуск  строку  для  прийняття   спадщини   та
продовжити даний строк.

     Заочним рішенням Центрального районного суду  м.  Сімферополя
від 5 вересня 2005 року  позов  задоволено.  Поновлено  строк  для
прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5

     Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від  13
листопада 2006 року заочне рішення Центрального районного суду  м.
Сімферополя від 5 вересня 2005 року змінено. Визначено ОСОБА_1  та
ОСОБА_2 додатковий строк протягом двох місяців з дня  проголошення
рішення для подачі  заяви  про  прийняття  спадщини  після  смерті
ОСОБА_5, померлої IНФОРМАЦIЯ_1.

     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_3  просить  скасувати   ухвалені
рішення суду та постановити  рішення  про  відмову  у  задоволенні
позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм  матеріального
та процесуального права.

     Касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково  з   таких
підстав.

     Відповідно до частини 1 статті 224 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          у
разі неявки в судове засідання відповідача,  який  належним  чином
повідомлений і від якого  не  надійшло  повідомлення  про  причини
неявки або якщо зазначені ним  причини  визнані  неповажними,  суд
може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів,
якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

     Як убачається з матеріалів справи  суд  першої  інстанції  по
даній справі постановив заочне рішення.

     Згідно статті 228 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         заочне рішення може
бути переглянуте судом,  що  його  ухвалив,  за  письмовою  заявою
відповідача.

     У разі залишення заяви  про  перегляд  заочного  рішення  без
задоволення  заочне  рішення  може  бути  оскаржене  в  загальному
порядку, встановленому  чинним  Цивільним  процесуальним  кодексом
України  ( 1618-15 ) (1618-15)
           (частина   4   статті   231   ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
        ).

     Як зазначено у статті 232 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          оскаржити
заочне  рішення  в  загальному   порядку,   встановленому   чинним
Цивільним процесуальним кодексом України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  має  право
лише позивач.

     Тобто,  суд  апеляційної  інстанції  ігнорував  вимоги  даних
статей Цивільного процесуального кодексу України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          про
порядок оскарження  заочного  рішення,  чим  грубо  порушив  норми
процесуального права.

     Апеляційний суд розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1,
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття  спадщини,
за апеляційною скаргою  ОСОБА_3  на  заочне  рішення  Центрального
районного суду м. Сімферополя від 05 вересня 2005  року,  хоча  не
мав таких повноважень.

     Відповідно до частини 3 статті 342  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
розглянувши  касаційну  скаргу  на  ухвалу  суду,  суд  касаційної
інстанції змінює або скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з  цього
питання, якщо воно було вирішено  всупереч  нормам  процесуального
права або при правильному вирішенні було  помилково  сформульовано
суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

     Враховуючи викладене, рішення  апеляційного  суду  Автономної
Республіки Крим від 13 листопада 2006 року підлягає  скасуванню  з
закриттям  апеляційного  провадження  у  справі.  Справа  підлягає
поверненню до районного суду, в якому відповідач може подати заяву
про перегляд заочного рішення на підставі статей 228  та  229  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .

     Керуючись статтями 336, 342,  345  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

     Рішення апеляційного суду Автономної республіки Крим  від  13
листопада 2006 року скасувати.

     Апеляційне провадження у справі закрити.

     Справу  повернути   до   Центрального   районного   суду   м.
Сімферополя.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий А.В. Гнатенко

     Судді: Л.I. Григор'єва

     В.I. Гуменюк

     В.Г. Данчук

     В.Й. Косенко