У Х В А Л А
Iменем України
11 липня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Данчука В.Г., Берднік I.С.,
Косенка В.Й., Григор'євої Л.I., -
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та
дружини, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного
суду Донецької області від 2 квітня 2007 року,
встановила:
У листопаді 2006 року позивачка звернулася в суд із
зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що між нею та відповідачем
9 червня 2006 року зареєстрований шлюб, від якого вони мають
доньку - ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_1. Зазначала, що з 10 листопада 2006
року вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до
досягнення дитиною трьох років. Посилаючись на те, що заробітна
плата ОСОБА_2 складає 35 тис. грн., а з жовтня 2006 року він не
надає матеріальної допомоги їй та доньці, просила стягнути з
відповідача аліменти на дитину в розмірі 25% з усіх видів його
заробітку, та на її утримання 10 тис. грн.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 2
лютого 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки в розмірі
1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менш 30% прожиткового
мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 1
січня 2007 року та до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_2 на
користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини з
усіх видів заробітку щомісячно, починаючи стягнення з 1 січня 2007
року та до досягнення дитиною трьох років, тобто до 24 серпня 2009
року.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 2 квітня
2007 року рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 2
лютого 2007 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1
відмовлено.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі
ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду Донецької
області від 2 квітня 2007 року та залишити в силі рішення
Ворошиловського районного суду м. Донецька від 2 лютого 2007 року,
посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як установлено судом першої інстанції, сторони у справі
перебувають у зареєстрованому шлюбі з 9 червня 2006 року (актовий
запис НОМЕР_1 у Донецькому міському ВРАЦС Донецького обласного
управління юстиції).
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої
інстанції виходив з того, що згідно із ст. 180 СК України
( 2947-14 ) (2947-14)
батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею
повноліття, а відповідно до ст. 84 СК України ( 2947-14 ) (2947-14)
дружина,
з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка -
батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від
того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища,
за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 181 СК України ( 2947-14 ) (2947-14)
способи
виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за
домовленістю між ними.
Частиною 2 ст. 18 СК України ( 2947-14 ) (2947-14)
передбачено, що суд
застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників
сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю
(договором) сторін. Домовленість (договір) щодо сплати аліментів
на утримання дитини та позивачки, як убачається з матеріалів
справи, між сторонами у справі відсутня.
Скасовуючи законне й обгрунтоване рішення суду першої
інстанції та постановляючи нове рішення про відмову в позові,
апеляційний суд не застосував норми ст. ст. 18, 181 СК України та
не звернув уваги на роз'яснення, викладені в п. 17 постанови
Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про
застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при
розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення
аліментів" ( v0003700-06 ) (v0003700-06)
, згідно з якими відсутність
домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є
підставою для звернення в суд з відповідним позовом того із них, з
ким вона проживає.
За таких обставин апеляційний суд дійшов помилкового висновку
про неможливість примусового стягнення аліментів у зв'язку з
добровільною сплатою відповідачем аліментів у сумі, достатній для
задоволення розумних потреб дитини та дружини, а тому відповідно
до ст. 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення апеляційного суду
підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої
інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 2 квітня 2007
року скасувати, залишити в силі рішення Ворошиловського районного
суду м. Донецька від 2 лютого 2007 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді:
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко
I.С. Берднік
Л.I. Григор'єва