У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     5 липня 2007 року м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
 
                Верховного Суду України в складі:
 
            Романюка Я.М. Левченка Є.Ф., Пшонки М.П.,
 
     розглянувши справу за позовом будинкового комітету "Господар"
до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання  такими,  що  втратили  право  на
користування жилим приміщенням,  за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1,
ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 4  липня  2006
року  та  ухвалу  апеляційного  суду  Волинської  області  від   8
листопада 2006 року  ( rs282954 ) (rs282954)
         ,
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     в квітні 2006 року будинковий комітет "Господар" звернувся до
суду з  позовом  доОСОБА_1.,  ОСОБА_2.  про  визнання  такими,  що
втратили право на користування жилим приміщенням,  посилаючись  на
те, що відповідачі не проживають у спірному  житловому  приміщенні
більше шести місяців без поважних причин.
 
     Рішенням Луцького міськрайонного суду від 4 липня  2006  року
позов задоволено.
 
     Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 8  листопада
2006 року  ( rs282954 ) (rs282954)
         це рішення залишено без змін.
 
     В касаційній  скарзі  ОСОБА_1.,  ОСОБА_2.  просять  скасувати
зазначені  рішення,  посилаючись  на   їх   необгрунтованість   та
порушення судом норм матеріального та процесуального права.
 
     Згідно ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами касаційного
оскарження судового рішення є неправильне застосування судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
 
     Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час
розгляду справи  в  касаційному  порядку  суд  перевіряє  в  межах
касаційної  скарги  правильність  застосування  судом  першої  або
апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і
не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні чи відкинуті  ним,  вирішувати  питання
про достовірність або недостовірність того чи іншого  доказу,  про
перевагу одних доказів над іншими.
 
     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судові
рішення  ухвалено  з  додержанням  судом  норм  матеріального   та
процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
 
     Наведені  у  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.
 
     Касаційна скарга підлягає відхиленню, а  оскаржувані  рішення
залишенню без змін.
 
     Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
 
     Рішення Луцького міськрайонного суду від 4 липня 2006 року та
ухвалу апеляційного суду Волинської області від 8  листопада  2006
року  ( rs282954 ) (rs282954)
         залишити без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Судді
 
     Верховного Суду України Я.М. Романюк
 
                          Є.Ф. Левченко
 
     М.П. Пшонка