У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Косенка В.Й., Гуменюка В.I.,
Григор'євої Л.I., Данчука В.Г.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в
інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору
купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності на
1/2 частину квартири, виселення та вселення, за касаційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Одеської області від 25
травня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд в інтересах
ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2
частину квартири за малолітнім сином - ОСОБА_2, мотивуючи тим, що
він із відповідачкою перебували у фактичних шлюбних відносинах з
1993 року. IНФОРМАЦIЯ_1 в них народився син - ОСОБА_2. У грудні
1996 року позивач за власні кошти придбав двокімнатну квартиру
АДРЕСА_1 з метою забезпечення сина житлом, однак оформив її на
відповідачку. У зазначеній квартирі він мешкав із своєю сім'єю в
той час, коли не перебував у рейсі. У вересні 2004 року після
повернення з рейсу, ОСОБА_1 дізнався, що спірну квартиру ОСОБА_3
продала, чим порушила майнові права свого малолітнього сина.
Просив визнати за малолітнім сином. ОСОБА_2, право власності на
1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Змінивши предмет позову, у травні 2005 року позивач звернувся
в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору
купівлі-продажу квартири недійсним та поділ спільної сумісної
власності, зазначивши, що 5 жовтня 2004 року відповідачка продала
квартиру АДРЕСА_1, що належала йому та ОСОБА_3 на праві спільної
сумісної власності, ОСОБА_4 без нотаріального посвідчення. Просив
суд визнати договір купівлі-продажу спірної квартири недійсним та
визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаної квартири.
Доповнивши в жовтні 2005 року свої позовні вимоги ОСОБА_1
просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1, укладений 5 жовтня 2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
визнати за ним право власності на 1/2 спірної квартири, виселити
ОСОБА_4 з указаної квартири та вселити його з малолітнім сином,
ОСОБА_2
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 7 грудня
2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2
відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 травня
2006 року позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4
про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсними,
виселення та вселення задоволено. Постановлено визнати недійсними:
договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 5 жовтня 2004
року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом
Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований
у реєстрі за НОМЕР_1; витяг про реєстрацію в Державному реєстрі
правочинів НОМЕР_2 від 5 жовтня 2004 року, реєстраційний номер
НОМЕР_3 від 5 жовтня 2004 року 13:01; витяг про реєстрацію права
власності на нерухоме майно НОМЕР_4 від 8 жовтня 2004 року,
реєстраційний номер НОМЕР_5, номер запису НОМЕР_6 у книзі НОМЕР_7
доп-1 від 7 жовтня 2004 року. Зобов'язано ОСОБА_3 повернути
ОСОБА_4 отримані за продаж квартири 22 032 грн. Зобов'язано
ОСОБА_4 звільнити квартиру АДРЕСА_1 та передати її власникам.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири
АДРЕСА_1. Виселити ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1. Вселити ОСОБА_1 та
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1, у квартиру АДРЕСА_1.
Не погодившись з указаним рішенням суду апеляційної
інстанції, ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на
неправильне застосування судом норм матеріального права та
порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове
рішення скасувати та залишити в силі рішення Малиновського
районного суду м. Одеси від 7 грудня 2005 року.
Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з таких
підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи
нове рішення про задоволення позовних вимог позивача, апеляційний
суд виходив із того, що спірна квартира відповідно до ст. 74 СК
України ( 2947-14 ) (2947-14)
є спільною сумісною власністю сторін, тому
договір купівлі-продажу спірної квартири від 5 жовтня 2004 року
між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено з порушенням вимог ст. 65 СК
України ( 2947-14 ) (2947-14)
.
Крім того, згідно з ч. 6 ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір купівлі-продажу зазначеної квартири порушує інтереси
малолітнього сина сторін - ОСОБА_2
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не
можна, оскільки суд дійшов їх без повного, всебічного та
об'єктивного з'ясування обставин справи, прав та обов'язків сторін
у даних правовідносинах, неправильно застосувавши норми
матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 202 ЦПК України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року)
рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Рішення суду є обгрунтованим тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Як убачається з матеріалів справи, згідно з договором
купівлі-продажу спірна квартира придбана ОСОБА_3 23 грудня 1996
року.
Сімейний кодекс України ( 2947-14 ) (2947-14)
набрав чинності з 1 січня
2004 року.
Тому апеляційний суд помилково застосував до даних
правовідносин ст. 74 СК України, оскільки закон не має зворотної
дії у часі.
Крім того, посилаючись на ст. 65 СК України, апеляційний суд
не звернув уваги на те, що при укладенні договору купівлі-продажу
сторони у шлюбі не перебували.
За таких обставин ухвалене у справі рішення апеляційного суду
не може вважатись законним та обгрунтованим, у зв'язку із чим
касаційна скарга підлягає задоволенню.
Разом із тим судом першої інстанції повно й всебічно
встановлені обставини справи, а рішення суду є законним та
обгрунтованим.
Відповідно до ст. 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, встановивши,
що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із
законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення
апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої
інстанції.
При викладених обставинах рішення апеляційного суду підлягає
скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без зміни.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2006
року скасувати.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 7 грудня
2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: В.Й. Косенко
Л.I. Григор'єва
В.I. Гуменюк
В.Г. Данчук