Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Косенка В.Й., Данчука В.Г.,

Барсукової В.М., Луспеника Д.Д., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Рівнесільмаш" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства "Рівнесільмаш" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 11 червня 2008 року,

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до відкритого акціонерного товариства "Рівнесільмаш" мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона працювала на ВАТ "Рівнесільмаш" на посаді комірника з 2 липня 1976 року, а з 1 липня 1994 року по 26 липня 2004 року на посаді начальника побутово-господарського відділу і була звільнена з роботи по скороченню штатів, їй були нараховані розрахункові в сумі 1279,6 грн., але ця сума повністю не виплачена і залишилось невиплаченими 567,6 грн.

Відкрите акціонерне товариство "Рівнесільмаш" звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 19 травня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та постановлено стягнути з відкритого акціонерного товариства "Рівнесільмаш" на користь ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 567 грн. 60 коп., оплату допомоги адвоката в сумі 28 грн. 38 коп., зустрічний позов відкритого акціонерного товариства "Рівнесільмаш" - частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 882 грн. 37 коп., провівши взаємне зарахування - стягнуто з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства "Рівнесільмаш" 286 грн. 39 коп.

Ухвалою судді Рівненського районного суду від 22 липня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на зазначене рішення суду першої інстанції визнано неподаною та повернуто скаржниці, з підстав не усунення недоліків вказаних в ухвалі Рівненського районного суду Рівненської області від 20 червня 2005 року.

ОСОБА_1 оскаржила зазначене судове рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 12 вересня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Рівненського районного суду від 22 липня 2005 року.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від 20 травня 2008 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 12 вересня 2006 року скасовано з передачею питання на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 11 червня 2008 року ОСОБА_1 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Рівненського районного суду від 22 липня 2005 року.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суддя апеляційного суду, відмовляючи в поновленні строку на апеляційне оскарження, виходив з того, що цей строк пропущено ОСОБА_1 без поважних причин, оскільки остання отримала копії судових рішень 13 березня 2006 року, а апеляційну скаргу подала 3 травня 2006 року.

Проте з такими висновками судді не можна погодитися.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, запишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи заяву, вона послалася на те, що копія ухвали про повернення апеляційної скарги судом не надсилалася протягом строків апеляційного оскарження.

Крім того, у справі немає доказів про те, що ОСОБА_1 було повідомлено про ухвалення оскаржуваного судового рішення протягом строків на апеляційне оскарження.

Таким чином, апеляційний суд при вирішенні питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 22 липня 2005 року помилково обчислював його з дня отримання ОСОБА_1 копії ухвали, а не з дня проголошення ухвали.

За таких обставин постановлена суддею апеляційного суду ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про її прийняття.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 11 червня 2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.