Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2007 року,

У грудні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2005 року позов задоволено: визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1

Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_2 подав на нього апеляційну скаргу, а також порушив клопотання про поновлення апеляційного строку.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2007 року ОСОБА_2 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в поновленні апеляційного строку, суд апеляційної інстанції виходив із того, що поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку не має.

Проте повністю погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

В обґрунтування причини пропуску апеляційного строку на оскарження рішення місцевого суду від 24 лютого 2005 року ОСОБА_2 посилався на те, що участі в судових засіданнях не приймав, про час та місце їх проведення судом належним чином не повідомлявся, а про оскаржуване рішення місцевого суду довідався у вересні 2007 року.

Однак при вирішенні заяви про поновлення процесуального строку апеляційний суд обмежився перевіркою обставин ознайомлення ОСОБА_2 із матеріалами справи та часу подання ним заяви про апеляційне оскарження, а доводів ОСОБА_2 фактично не перевірив і висновку щодо наявності чи відсутності поважних причин пропуску процесуального строку, в зв'язку з наведеними доводами, не зробив.

За таких обставин, апеляційний суд належним чином не виконав своїх процесуальних обов'язків та прийшов до передчасного висновку про відмову в поновленні апеляційного строку.

Керуючись ст.ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2007 року скасувати, а питання передати на розгляд до того ж апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.