Колегія суддів Судової палати

у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недостовірною інформацію, що принижує гідність, честь, та ділову репутацію, зобов'язання спростувати відомості та відшкодування моральної шкоди,

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом про визнання інформації недостовірною та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що вона з відповідачем з 1989 року перебувала у шлюбі. ОСОБА_2. у поданій до Заводського районного суду м. Миколаєва позовній заяві про розірвання шлюбу та у письмових запереченнях на її позов про стягнення аліментів на її утримання, виклав недостовірну негативну інформацію стосовно неї, звинуватив її в аморальній поведінці, що не відповідає дійсності, чим принизив її гідність та честь і завдав моральних страждань, тому просила суд визнати зазначену інформацію недостовірною та зобов'язати відповідача письмово її спростувати, направивши таке спростування до суду для оголошення їй та свідкам.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 квітня 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 17 червня 2008 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 квітня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недостовірною інформацію стосовно аморальної поведінки позивачки, викладену ОСОБА_2 в його позовній заяві до Заводського районного суду м. Миколаєва про розірвання шлюбу та у його запереченнях на позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання. Зобов'язано ОСОБА_2 направити позиваці письмове вибачення та стягнуто на її користь 300 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив із того, що розповсюджена відповідачем у позовній заяві та у його запереченнях до позову інформація є недостовірною, так як ним не було доведено, що вказана інформація відповідає дійсності. Тому ця інформація принижує гідність та честь позивачки та в силу ст. ст. 276, 277 та 297 ЦК України вона має право на захист свого порушеного права шляхом визнання вказаної інформації недостовірною та покладення на відповідача обов'язку щодо вибачення та відшкодування завданої моральної шкоди.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна з таких підстав.

Судами встановлено, що у позовній заяві про розірвання шлюбу, а також у запереченнях на позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання, ОСОБА_2. виклав відомості стосовно причин їх розлучення, а також виклав відомості щодо поведінки дружини у попередньому шлюбі та під час їх спільного проживання.

Тому суд першої інстанції вірно виходив із того, що інформація, зазначена у позовній заяві, іншій заяві, адресованій суду, а також в інших процесуальних документах (запереченнях на позов, відзив на позов, апеляційна чи інша скарга тощо) є підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації у разі, коли є звинувачення у скоєнні злочину чи образи, за винятком випадку, коли ця інформація була підставою пред'явленого позову, мала відношення до предмету позову, була доказом у справі та їм судом дана оцінка у судовому рішенні, а так само була предметом апеляційного чи іншого перегляду, в порядку встановленому процесуальним законом, та їм дана оцінка в судовому рішенні.

Виклавши, на свій погляд, причини розпаду сім'ї та у запереченнях проти стягнення аліментів, ОСОБА_2., скористався своїм правом, передбаченим цивільним процесуальним законодавством. При цьому, зміст вищезазначених та досліджених документів, не дає непристойну оцінку особистим якостям чи поведінці позивачки в такій формі, яка б суперечила прийнятому у суспільстві спілкуванню між людьми, та не містить нецензурних висловлювань чи брутальних слів. Критична оцінка відповідачем певних фактів та поведінки позивачки під час проживання у шлюбу та до його укладення, не може визнаватися відомостями, що порочать особу ОСОБА_1

Оскільки судом першої інстанції повно та всебічно встановлено обставини справи, відповідно до вимог ст. 339 ЦПК України, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 17 червня 2008 року скасувати із залишенням в силі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 квітня 2008 року

Ухвала оскарженню не підлягає.