Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

головуючого     Косенка В.Й.,

суддів:     Берднік I.С., Данчука В.Г.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 20 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 2 листопада 2006 року (rs361753) ,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) "Комерційний банк "Приватбанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, посилаючись на те, що 22 квітня 2004 року він уклав договір страхування наземного транспорту зі страховою компанією "Кредо" через страхового агента в особі "Приватбанку", яким був застрахований автомобіль "Нісан Альмера". Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася  8 квітня 2005 року, був пошкоджений застрахований автомобіль, про що   ОСОБА_1 відповідача повідомив вчасно, надавши останньому заяву, рахунок на оплату ремонту автомобіля, акт транспортного засобу та довідку з ДАI, виконавши таким чином всі вимоги договору. Втім відповідач - ЗАТ "Комерційний банк "Приватбанк", визнавши ДТП страховим випадком, у порушення умов договору безпідставно відмовив у виплаті страхового відшкодування, чим порушив вимоги п. 6.3.5 договору страхування. Відповідачем також не було складено страховий акт та протягом п'яти днів не сплачено страхове відшкодування, чим порушено п. 5.10 договору. Просив стягнути з відповідача на свою користь на відшкодування матеріальної шкоди 19 438 грн. 48 коп. та на відшкодування моральної шкоди 284 500 грн.

Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 20 червня  2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 2 листопада 2006 року (rs361753) , у позові відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Не погодившись з вищезазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України (1618-15) підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України (1618-15) суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтями 338-341 ЦПК України (1618-15) передбачено випадки, в яких рішення суду скасовується.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального й процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування постановлених судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись статтями 332, 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 20 червня  2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 2 листопада   2006 року (rs361753)  залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.