У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України в складі:

     Яреми А.Г.,

     Лихути Л.М.,

     Охрімчук Л.I.,

     розглянувши  в попередньому судовому засіданні у м. Києві  15
червня  2007 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2,
третя особа - Бориспільська міська державна  нотаріальна  контора,
про визнання договору дарування удаваним правочином та  розірвання
договору за касаційною скаргою  ОСОБА_2  на  рішення  Апеляційного
суду Київської області від 24 листопада 2006 року ( rs456561 ) (rs456561)
         ,

                       в с т а н о в и л а:

     У листопаді  2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду  з  позовом
до  ОСОБА_2,  третя  особа  -   Бориспільська    міська   державна
нотаріальна контора про визнання договору  дарування  1/2  частини
житлового   будинку   з   надвірними   будівлями   та   спорудами,
розташованому  АДРЕСА_1,  удаваним   правочином,   визнання   його
договором довічного утримання та розірвання цього договору.

     У позовній заяві зазначала, що вона є одинокою  людиною,  має
поганий  стан  здоров'я.   Відповідачка   раніше   допомагала   їй
матеріально, фактично утримувала  її.  Матеріальну  допомогу  вона
приймала з вдячністю та сподівалась, що ОСОБА_2 буде утримувати та
доглядати її надалі,  а  тому  уклала  договір  дарування  частини
жилого будинку з надвірними будівлями, маючи  намір  в  подальшому
передати  їй   й  іншу  частину  будинку.  Проте  після  укладення
договору дарування  відповідачка припинила  надавати  їй  будь-яку
допомогу та виявила намір подаровану  частину будинку продати.

     Рішенням  Бориспільського   міськрайонного   суду   Київської
області від 26 квітня 2006 р. у задоволенні позову відмовлено.

     Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 листопада
2007 р. ( rs456561 ) (rs456561)
          рішення  суду  першої  інстанції  скасовано,
ухвалено нове рішення яким позовні вимоги задоволено.

     В обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_2  просить  скасувати
рішення Апеляційного суду за залишити в силі рішення  суду  першої
інстанції,  посилаючись  на  порушення   норм   матеріального   та
процесуального права.

     Колегія суддів  дійшла  висновку  про  те,  що  підстави  для 
скасування  рішення апеляційного суду  відсутні.

     Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час 
розгляду   справи   в   касаційному   порядку   суд  перевіряє   в 
межах  касаційної  скарги  правильність застосування судом першої 
або    апеляційної     інстанції     норм     матеріального     чи
процесуального  права  і  не  може  встановлювати або (та) вважати
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в  рішенні   чи
відкинуті  ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   або
недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів
над іншими.

     Доводи касаційної скарги не дають підстав  для  висновку  про
те, що судом допущено порушення або неправильне застосування норм 
процесуального права,  яке  призвело  до  неправильного  вирішення
справи.

     Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

     Рішення Апеляційного суду Київської області від 24  листопада
2006 року ( rs456561 ) (rs456561)
         залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді Верховного Суду України

     Ярема А.Г.

     Лихута Л.М.

     Охрімчук Л.I.