У х в а л а 

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     13 червня  2007 року  м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     головуючого 

     Пшонки М.П.,

     суддів:

     Берднік I.С., Лященко Н.П.,

     Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -

     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, за касаційною
скаргою ОСОБА_1  на  рішення    Комсомольського   районного   суду 
 м. Херсона від 22 серпня 2006 року та  ухвалу  апеляційного  суду
Херсонської області від 29 листопада 2006 року ( rs374667 ) (rs374667)
         ,

                      в с т а н о в и л а :

     У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся у  суд  із  позовом  до
ОСОБА_2 про розірвання  договору довічного утримання.

     Зазначав, що 21 липня 1999  року  між  ним  та  ОСОБА_2  було
укладено договір довічного утримання, відповідно до умов якого він
передав  у  власність   відповідачки   належну   йому   на   праві 
приватної  власності  2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1, а відповідачка
зобов'язалась довічно утримувати його, забезпечувати  харчуванням,
одягом,  доглядом,  необхідною  допомогою  та  зберегти   в   його
безкоштовному довічному користуванні зазначену квартиру.  Вартість
матеріального забезпечення,  ураховуючи всі вищевказані  складові,
була визначена в сумі 40 грн. на місяць.

     Посилаючись на те, що відповідачка не виконує умови договору,
не забезпечує його харчуванням, доглядом,  не  сплачує  комунальні
послуги за квартиру, не відвідує його,  позивач  просив  розірвати
укладений договір довічного утримання з підстав ст. 755 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
         (2003 року) .

     Рішенням Комсомольського районного суду  м.  Херсона  від  22
серпня 2006 року, залишеним без  змін  ухвалою  апеляційного  суду
Херсонської області від 29 листопада 2006 року  ( rs374667 ) (rs374667)
          ,  у
задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення  судами
норм матеріального  та  процесуального  права,  просить  скасувати
постановлені у справі судові рішення, задовольнити його позов.

     Касаційна скарга  підлягає  частковому  задоволенню  з  таких
підстав.

     Відповідно до ст. 213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  рішення  суду
повинно бути законним і обгрунтованим.

     Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного
судочинства, вирішив справу згідно із законом.

     Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і  всебічно
з'ясованих обставин, на які сторони  посилаються  як  на  підставу
своїх вимог і заперечень, підтверджених тими  доказами,  які  були
досліджені в судовому засіданні.

     Пред'являючи позов, ОСОБА_1 посилався на те,  що  ОСОБА_2  до
2004  року  неналежним  чином  виконувала  свої  зобов'язання   за
договором довічного  утримання,  а  з  2004  року  взагалі  їх  не
виконує.

     На підтвердження своїх пояснень, відповідно  до  ст.  60  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , ОСОБА_1 надав акти виконаних робіт з  ремонту
газового обладнання в квартирі, виписані на його  ім'я,  квитанцію
про погашення ним заборгованості за газопостачання, подав письмове
клопотання про  допит свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7

     Проте суд, у порушення вимог ст. ст. 10, 212, 213 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  всебічно  і  повно  не  з'ясував  обставини  справи, 
пояснення ОСОБА_1 належним чином не перевірив,   не  вирішив  його
клопотання про допит свідків, пославшись лише на те, що позивач не
надав суду доказів на підтвердження своїх  вимог.

     Постановлене  у справі рішення не відповідає вимогам ст.  ст.
213, 215 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , оскільки не містить  мотивів,  з
яких  суд   вважає   встановленою    відсутність   фактів,   якими
обгрунтовувалися вимоги, і відхилив надані  докази.

     Апеляційний суд,  у  порушення  вимог  ст.  303  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , також належним чином не перевірив доводи  апеляційної
скарги в цій частині,  хоча ці доводи  заслуговують на увагу.

     За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають
скасуванню з  направленням справи  на  новий  розгляд  з  підстав,
передбачених ч. 2 ст.338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .

     Керуючись ст.ст.  336,  338,  345  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України

                        У Х В А Л  И Л А :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

     Рішення Комсомольського районного  суду  м.  Херсона  від  22
серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду  Херсонської  області
від 29 листопада 2006 року ( rs374667 ) (rs374667)
         скасувати.

     Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий  М.П. Пшонка

     Судді :  I.С. Берднік

     Н.П. Лященко

     А.В. Костенко

     Ю.В. Прокопчук