Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про відшкодування державою шкоди, завданої незаконними діями органів прокуратури і суду,

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеної заявою, посилаючись на те, що 15 березня 1999 року прокуратурою Міжгірського району проти неї було порушено кримінальну справу, проте в подальшому постановою Мукачівського міськрайонного суду від 30 серпня 2004 року зазначену справу в частині обвинувачення за частиною першою статті 366 КК України закрито на підставі пункту 9 частини першої статті 6 КПК України. 30 серпня 2004 року цим же судом було постановлено виправдувальний вирок за обвинуваченням у вчиненні нею злочинів за частиною другою статті 368, частиною третьою статті 365, частиною першою статті 366 КК України; незаконними діями прокуратури і суду їй завдано матеріальну та моральну шкоду.

ОСОБА_1 просила стягнути з держави втрачений заробіток у сумі 29 470 грн. 89 коп., 2 872 грн. 79 коп. на відшкодування втраченого майна та майнових прав, 3 тис. грн. на відшкодування витрат по оплаті праці захисника та 900 тис. грн. за заподіяну моральну шкоду.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 27 грудня 2005 року заяву задоволено частково, постановлено стягнути з держави Україна через Державне казначейство України на користь ОСОБА_1 26 494 грн. 64 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 550 тис. грн. - моральної шкоди; у задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 21 лютого 2006 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, постановлено передати справу на новий розгляд.

Справа була розглянута Апеляційним судом Івано-Франківської області, який виконував функції касаційної інстанції відповідно до Закону України від 22 лютого 2007 року № 697-V "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" (697-16) . Ухвалою зазначеного суду від 12 лютого 2008 року ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 21 лютого 2006 року скасовано та залишено в силі ухвалу суду першої інстанції.

Заступник Генерального прокурора України звернувся до Верховного Суду України зі скаргою про перегляд зазначених судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону; просить скасувати постановлені в справі ухвали та передати справу на новий розгляд.

Скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 безпідставно перебувала під слідством і судом більше шести років, незаконними діями органів прокуратури і суду їй завдано матеріальну та моральну шкоду. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в 550 тис. грн., суд послався на наявність негативних для заявниці наслідків, що настали в результаті незаконного притягнення її до кримінальної відповідальності.

Апеляційний суд не заперечив зазначеного висновку, але скасував ухвалу суду першої інстанції з передачею справи на новий розгляд, посилаючись на те, що до участі у справі не було залучено прокуратуру Міжгірського району як орган, який заподіяв шкоду.

Суд касаційної інстанції скасував ухвалу апеляційного суду та залишив ухвалу суду першої інстанції без змін, дійшовши до висновку про законність та обґрунтованість зазначеної ухвали.

Проте з такими висновками судів цілком погодитись не можна.

Відповідно до статті 354 ЦПК України судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону; визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

Колегіями суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за результатами розгляду цивільних справ за позовами осіб до держави Україна (управлінь Державного казначейства України) були постановлені рішення від 10 жовтня 2007 року, від 5 березня 2008 року, відповідно до яких суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, повинен визначатися з урахуванням положень статті 13 Закону України від 1 грудня 1994 року "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду".

Згідно частин другої, третьої статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Суд першої інстанції указані вимоги закону залишив поза увагою, визначив розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди в 550 тис. грн., при цьому в достатньому обсязі не вмотивував свого висновку про стягнення на користь заявниці саме такої суми.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув.

Такі порушення залишилися поза увагою також суду касаційної інстанції, який залишив ухвалу суду першої інстанції в силі.

Зазначене призвело до неоднакового застосування касаційним судом одного і того самого положення закону.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині вирішення вимог заяви про відшкодування моральної шкоди підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд у суд першої інстанції з підстав, передбачених статтями 354, 359 ЦПК України.

Керуючись статтею 358 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Скаргу заступника Генерального прокурора України задовольнити частково.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 27 грудня 2005 року, ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 21 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2008 року в частині вирішення заяви ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів прокуратури і суду, скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд у суд першої інстанції; в решті зазначені судові рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.