У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України в складі :
Григор'євої Л.I.,
суддів: Барсукової В.М., Берднік I.С.,
Балюка М.I., Данчука В.Г., -
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою
та вселення в жиле приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на
рішення апеляційного суду Чернігівської області від 1 лютого 2007
року ( rs601679 ) (rs601679)
,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2006 року позивач звернувся до суду з вказаним
позовом, мотивуючи його тим, що під час шлюбу з відповідачкою за
спільні кошти вони придбали квартиру АДРЕСА_1. Зазначав, що
рішеннями Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області
від 9 грудня 2004 року та від 14 березня 2006 року, які набрали
законної сили, було визнано за ним право власності на 1/2 частину
квартири та виділено йому в користування ізольовану кімнату № 3
площею 11 кв.м, а відповідачці - ізольовану кімнату № 6 площею 14
кв.м та решту приміщень у спірній квартирі залишено в загальному
користуванні сторін. Посилаючись на те, що відповідачка
перешкоджає позивачу користуватися вказаною квартирою та
відмовляється впускати його у жиле приміщення, чим порушує його
право власності, просив зобов'язати відповідачку усунути перешкоди
у користуванні спірною квартирою та вселити його в цю квартиру.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської
області від 27 листопада 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди для ОСОБА_1 у користуванні
квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення його у зазначене жиле
приміщення.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 1 лютого
2007 року рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської
області від 27 листопада 2006 року скасовано. Відмовлено ОСОБА_1
у задоволенні позову.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі
ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду Чернігівської
області від 1 лютого 2007 року та залишити в силі рішення
Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27
листопада 2006 року, посилаючись на неправильне застосування
апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм
процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 392 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
власник майна
може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це
право оспорюється або не визнається іншою особою.
Установлено, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду
Чернігівської області від 9 грудня 2004 року, яке набрало законної
сили, було визнано право власності за позивачем та за
відповідачкою по 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Рішенням
Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14
березня 2006 року, яке набрало законної сили було виділено в
користування позивачу ізольовану кімнату № 3 площею 11 кв.м, а
відповідачці - ізольовану кімнату № 6 площею 14 кв.м та решту
приміщень у спірній квартирі залишено в загальному користуванні
сторін
Як установлено судом першої інстанції, згідно з довідкою
Будівельного управління № 4 квартирно-експлуатаційного відділу м.
Чернігова в період з січня 2005 року по 1 серпня 2006 року позивач
проживав у своїх батьків АДРЕСА_2, а згідно з постановою
дільничого інспектора міліції Прилуцького МРВ УМВС від 4 серпня
2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи позивач
намагався попросити ключі від спірної квартири у своєї колишньої
дружини, а відповідачка відмовилася віддати ключі.
Ст. 391 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює, що власник майна
має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права
користування та розпоряджання своїм майном.
Норми ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(ст. ст. 317, 358, 361) та Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
(ст. ст. 2, 4, 48) передбачають
право власника володіти, користуватися, розпоряджатися своїм
майном на власний розсуд, право вчиняти щодо свого майна будь-які
дії, які не суперечать закону, право на надання кожному із
співвласників у володіння та користування тієї частини спільного
майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної
часткової власності та право співвласника самостійно розпорядитися
своєю часткою у праві спільної часткової власності. Власник при
цьому може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би
ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і
відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності
здійснюється судом або третейським судом.
Оцінюючи відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
надані сторонами докази та постановляючи рішення про задоволення
позову, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про
порушення відповідачкою законного права позивача розпоряджатись
своєю власністю та встановив факт позбавлення позивача в повній
мірі використовувати права співвласника спірного жилого
приміщення, зокрема, неможливості проживати у цій квартирі, що
відповідно до норм ст. 391 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 48 Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
є підставою для усунення
порушень прав власника, усунення перешкод у здійсненні ним права
користування своїм майном.
Скасовуючи законне і обгрунтоване рішення суду першої
інстанції і постановляючи нове рішення про відмову в позові,
апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права і
дійшов помилкового висновку про недоведеність позову та
відсутність перешкод з боку відповідачки для вселення відповідача
в спірну квартиру, у зв'язку з чим відповідно до ст. 339 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення апеляційного суду підлягає скасуванню
із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 1 лютого
2007 року ( rs601679 ) (rs601679)
скасувати, залишити в силі рішення
Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27
листопада 2006 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Л.I. Григор'єва
М.I. Балюк
В.М. Барсукова
I.С. Берднік
В.Г. Данчук