У Х В А Л А-
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Григор'євої Л.I.,
суддів: Барсукової В.М. Балюка М.I.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу за договором
позики,
встановила:
14 вересня 2006 року позивач звернувся в суд з позовом із
зазначеним позовом до відповідача про стягнення боргу в сумі 200
000 грн., посилаючись на те, що на протязі року надавав у борг
відповідачу різні суми грошей, які він зобов'язувався повернути.
Частину грошей повернув, а іншу частину грошей в сумі 200 000 грн.
не повертає.
Зазначав, що відповідач повинен повернути вказану суму про
що 28 серпня 2006 року він написав розписку про повернення грошей
до 05 вересня 2006 року. Просив суд задовольнити його позовні
вимоги, оскільки відповідач борг не повернув та ухиляється від
його сплати.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20
жовтня 2006 року позов задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 лютого
2007 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20
жовтня 2006 року залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі
ОСОБА_2 просить скасувати рішення Суворовського районного суду м.
Одеси від 20 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду
Одеської області від 06 лютого 2007 року, а справу передати на
новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення
судами норм процесуального та матеріального права.
Згідно з ч.2 ст.324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги
правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції
норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в
рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими.
З наявних матеріалів справи вбачається, що оскаржувані
рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та
процесуального права та передбачені ст. 338 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
підстави для їх обов'язкового скасування відсутні.
Керуючись статтями 331, 332, 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 жовтня
2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06
лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.I. Григор'єва
Судді:
В.М.Барсукова
М.I. Балюк