У х в а л а 

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     6 червня 2007 року  м. Київ

     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     суддів:

     Барсукової В.М.,  Берднік I.С., Гуменюка В.I.,  -

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом Миколаївської обласної  кредитної  спілки  (далі  -  МОКС)
"Флагман" до  ОСОБА_1про  стягнення  заборгованості  за  кредитним
договором,

                       в с т а н о в и л а:

     У серпні 2006 року позивач, звернувшись до  суду  з  указаним
позовом, зазначав, що 7  травня  2004  року  з  відповідачем  були
укладені договір кредитної лінії № НОМЕР_1 строком на 12 місяців і
додаткова угода № 1, а 2 червня 2004 року додаткова угода №  2  на
загальну суму 14000 грн.

     11 червня 2004  року  з  відповідачем  був  укладений  другий
кредитний  договір  № НОМЕР_2 на суму  5500  грн.  строком  на  12
місяців.

     Плата за користування кредитами складала 0,1973% від фактично
залишеної суми боргу за кожний день користування кредитом.  Кредит
та нараховані відсотки відповідач повинен  був  сплачувати  згідно
доданих до договорів графіків.

     Посилаючись  на  те,  що  відповідач  своїх  зобов'язань   по
договорам щодо погашення кредиту та відсотків не виконав,  просили
стягнути з нього заборгованість  за  першим  договором  в  розмірі
52857 грн. 27 коп. і за другим договором в розмірі 23150  грн.  69
коп.

     Рішенням Ленінського  районного  суду  м.  Миколаєва  від  11
жовтня 2006 року позов задоволено.

     Рішенням  апеляційного  суду  Миколаївської  області  від  12
грудня 2006  року  зазначене  рішення  суду  змінено.  Стягнуто  з
відповідача  на  користь  позивача  заборгованість  за   кредитним
договором № НОМЕР_1 від 7 травня 2004 року в розмірі 36665 грн. 29
коп. та заборгованість за кредитним договором  №  НОМЕР_2  від  11
серпня 2004 року в розмірі 16053 грн. 77 коп.

     У  поданій  касаційній   скарзі   ОСОБА_1   просить   рішення
апеляційного суду змінити, посилаючись  на  порушення  судом  норм
матеріального та процесуального права.

     Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені  в  рішенні  суду  чи
відкинуті   ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   чи
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.

     Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної  скарги  не
вбачається  порушення  апеляційним  судом  норм  матеріального  та
процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну
скаргу відхилити.

     Керуючись ст. 332 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія  суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

     Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 12 грудня
2006 ( rs378263 ) (rs378263)
         року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді:

     В.М.Барсукова

     I.С.Берднік 

     В.I.Гуменюк