Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І., Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську, про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 травня 2008 року,

У липні 2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" (далі - ВАТ "Павлоградвугілля") про відшкодування шкоди.

Зазначав, що перебував у трудових відносинах з шахтою ім. М.І. Сташкова. У період роботи з ним стався нещасний випадок на виробництві. Висновком МСЕК від 11 квітня 1990 року йому було встановлено 80% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом ІІ групи. Висновком МСЕК від 23 березня 1993 року йому було встановлено 70% втрати професійної працездатності.

Посилаючись на те, що за період з 1 травня 1992 року до 31 березня 2001 року сума по відшкодуванню шкоди виплачувалася йому у неповному розмірі, просив стягнути на його користь 5 374 грн. 27 коп. недовиплаченої суми по відшкодуванню шкоди за період з 1 травня 1992 року до 31 березня 2001 року та 27 грн. 12 коп. судових витрат.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 травня 2008 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: стягнуто з ВАТ "Павлоградвугілля" на його користь 389 грн. недовиплаченої шкоди за період з 4 липня 1998 року до 31 березня 2001 року та 27 грн. 12 коп. судових витрат. Стягнуто з ВАТ "Павлоградвугілля" на користь держави 51 грн. судового збору та 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.