У Х В А Л А

                           IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     5 червня 2007 року  м. Київ

     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України  в складі:

     Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,  Охрімчук Л.I.,

     розглянувши  у  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання права власності  на  частину
майна  за  касаційною  скаргою   ОСОБА_1на   рішення   Прилуцького
міськрайонного  суду  від  12  вересня   2006   року   та   ухвалу
апеляційного суду Чернігівської області від 9 листопада 2006 року,

     в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

     У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду  із  позовом
до ОСОБА_2  про визнання права власності на  1/2   частину  майна,
мотивуючи свої вимоги  тим,  що  після  розірвання  шлюбу  сторони
фактично  продовжували   жити   однією   сім'єю,   вести   спільне
господарство та займались спільно  підприємницькою  діяльністю.  В
період спільного проживання було придбано майно,  на  1/2  частину
якого позивачка просить визнати право власності, чим  задовольнити
її позов.

     Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 12 вересня  2006
року, залишеним без змін ухвалою апеляційного  суду  Чернігівської
області від 9 листопада 2006 року,  в  задоволені  позову  ОСОБА_1
відмовлено.

     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  просить   скасувати   рішення
Прилуцького міськрайонного суду від 12 вересня 2006 року та ухвалу
апеляційного суду Чернігівської області від 9 листопада 2006  року
і справу  направити  на  новий  судовий  розгляд,  посилаючись  на
порушення судом процесуального права та  неправильне  застосування
судом норм матеріального права.

     Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна  скарга  ОСОБА_1
не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Згідно ч.  2  ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм  процесуального  права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе  рішення  з
одних лише формальних міркувань.

     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  перевіряє   в   межах   касаційної   скарги
правильність застосування судом першої  та  апеляційної  інстанції
норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відкинуті ним, вирішувати питання  про  достовірність  або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.

     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судові
рішення  ухвалено  з  додержанням  судом  норм  матеріального   та
процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.

     Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України, -

                     у  х  в  а  л  и  л  а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

     Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 12  вересня  2006
року та ухвалу  апеляційного  суду  Чернігівської  області  від  9
листопада 2006 року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді

     Верховного Суду України :       Є.Ф. Левченко

     Л.М. Лихута 

     Л.I. Охрімчук