У Х В А Л А 

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 

     1 червня 2007 року      м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     Охрімчук Л.I., Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., -

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про
розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування  матеріальної
і моральної  шкоди,  за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на  рішення
Києво-Святошинського  районного  суду  Київської  області  від  11
вересня 2006 року та ухвалу апеляційного  суду  Київської  області
від 11 грудня 2006 року ( rs415099 ) (rs415099)
         ,

                       в с т а н о в и л а:

     У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся  в  суд  із  позовом  до
суб'єкта  підприємницької  діяльності   ОСОБА_2   про   розірвання
договору купівлі-продажу та відшкодування матеріальної і моральної
шкоди.

     Зазначав, що  8  квітня  2003  року  придбав  у  відповідачки
спортивний катер.  Гарантійний  термін  експлуатації  становив  12
місяців.

     Посилаючись на те,  що  під  час  гарантійного  терміну  були
виявлені  істотні  недоліки  придбаного  катеру,  а   відповідачка
відмовляється їх усунути  добровільно,  просив  розірвати  договір
купівлі-продажу катера від 8 квітня 2003 року,  стягнути  на  його
користь 137 700 грн.  вартості товару неналежної  якості,  10  000
грн. на відшкодування моральної шкоди.

     Рішенням  Києво-Святошинського   районного   суду   Київської
області від 11 вересня 2006  року,  залишеним  без  зміни  ухвалою
апеляційного суду  Київської  області  від  11  грудня  2006  року
( rs415099 ) (rs415099)
         , в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

     У касаційній скарзі  ОСОБА_1  просить  скасувати  ухвалені  у
справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд до  суду
першої інстанції, посилаючись на неправильне  застосування  судами
норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

     Згідно із ч. 2 ст. 324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені  в  рішенні  суду  чи
відкинуті  ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.

     Встановлено  й  це  вбачається  з   матеріалів   справи,   що
оскаржувані   судові   рішення   ухвалені   з   додержанням   норм
матеріального  та  процесуального  права,  а  доводи  скарги   цих
висновків не спростовують.

     Відсутні  й  передбачені  ст.  338  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

     Ураховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити в задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись статтями 332, 336,  337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України

                     у  х  в  а  л  и  л  а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

     Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 11 вересня 2006 року та  ухвалу  апеляційного  суду  Київської
області від  11 грудня 2006 року ( rs415099 ) (rs415099)
         залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді:

     Л.I. Охрімчук 

     Є.Ф. Левченко  Ю.Л. Сенін