У х в а л а

                         IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     1 червня 2007 року  м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     головуючого   Гуменюка  В.I.,   суддів:    Барсукової   В.М., 
Балюка М.I., 

     розглянувши справу  за  позовом  ОСОБА_1до  Великораковецької
сільської ради, ОСОБА_2про визнання недійсним заповіту,

     в с т а н о в и л а:

     У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся із  зазначеним  позовом,
посилаючись  на  те,   що   30   серпня   2004   року   секретарем
Великораковецької сільської ради народних депутатів  ОСОБА_4  було
посвідчено заповіт, за яким вісімдесят двох річний ОСОБА_3 заповів
все своє майно, а саме житловий будинок  з  надвірними  спорудами,
який розташований: АДРЕСА_1,  ОСОБА_2  Позивач  вважає,  що  даний
заповіт ОСОБА_3 вчинив у момент, коли він не усвідомлював значення
своїх дій, таке волевиявлення не відповідало його намірам, а також
він складений з грубим порушенням цивільного законодавства. Просив
визнати заповіт, складений ОСОБА_3, недійсним.

     Рішенням Iршавського районного суду Закарпатської області від
8 червня 2005 року позов  задоволено.  Визнано  недійсним  заповіт
ОСОБА_3, складений 30 серпня 2004 року і зареєстрований у  реєстрі
за НОМЕР_1

     Рішенням  апеляційного  суду  Закарпатської  області  від  29
вересня 2005 року рішення Iршавського районного суду Закарпатської
області від 8 червня 2005 року  скасовано.  У  задоволенні  позову
ОСОБА_1 відмовлено.

     У липні 2006 року  ОСОБА_1  звернувся  до  апеляційного  суду
Закарпатської області із заявою про перегляд рішення  апеляційного
суду  Закарпатської  області  від  29   вересня   2005   року   за
нововиявленими обставинами.

     Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 19 грудня
2006 року у задоволенні  заяви  ОСОБА_3  про  перегляд  справи  за
нововиявленими обставинами відмовлено.

     У касаційній скарзі ОСОБА_3  просить  скасувати  постановлену
ухвалу апеляційного суду,  посилаючись  на  порушення  судом  норм
процесуального права.

     Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

     Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

     За правилами ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд  касаційної
інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати  доведеними
обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним,
вирішувати питання про достовірність того чи  іншого  доказу,  про
перевагу одних доказів над іншими.

     Ухвала суду постановлена з  додержанням  норм  процесуального
права. Підстав для її скасування не встановлено.

     Керуючись ст.ст. 332, 345 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_3відхилити.

     Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 19  грудня
2006 року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий  В.I. Гуменюк  Судді:  В.М. Барсукова  М.I. Балюк