Р I Ш Е Н Н Я
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                   30 травня 2007 року  м. Київ
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі :
 
     головуючого   Гуменюка В.I.,
     суддів:  Барсукової В.М.,    Балюка М.I.,
     Берднік I.С.,    Косенко В.Й., -
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань
України у Совєтському районі м. Макіївки (далі - відділення Фонду)
про  відшкодування  моральної шкоди,
 
                  в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :
     У жовтні 2006 року ОСОБА_1, звернувшись до суду   з  указаним
позовом, зазначав, що у період з жовтня 2004 року по травень  2006
року  він  знаходився  у  трудових  відносинах   з   відокремленим
підрозділом      "IНФОРМАЦIЯ_1"      державного       підприємства
"Макіїввугілля". 20 грудня 2005 року при виконанні своїх службових
обов'язків з ним стався  нещасний  випадок,  він  отримав  тілесні
ушкодження. Згідно висновку МСЕК  від  23  травня  2006  року  він
визнаний інвалідом 2 групи за трудовим  каліцтвом  з  втратою  70%
професійної  працездатності.  Посилаючись  на  викладене,   просив
зобов'язати відповідача відшкодувати  йому  50000  грн.  моральної
шкоди.
     Рішенням Совєтського районного  суду  м.  Макіївки  Донецької
області від  2 листопада 2006 року,  залишеним  без  змін  ухвалою
апеляційного суду Донецької області від 16 січня 2007 року,  позов
задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь  позивача
30000 грн. на відшкодування  моральної шкоди.
     У касаційній скарзі відділення Фонду просить зазначені судові
рішення  скасувати  і  постановити  нове  рішення  про  відмову  у
задоволенні  позову,  посилаючись   на   порушення   судами   норм
матеріального та процесуального права.
     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
     Задовольняючи  частково  позовні  вимоги  ОСОБА_1,  суди   як
першої, так й апеляційної інстанції виходили  з  того,  що  згідно
висновку МСЕК від   23 травня 2006  року  позивачеві  вперше  було
встановлено втрату  працездатності  в  розмірі  70%  у  зв'язку  з
трудовим  каліцтвом,  а  тому  він  має  право  на   відшкодування
моральної шкоди.
     При цьому суди вважали, що дія Закону України "Про  державний
бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
         на  правовідносини  сторін
не поширюється.
     Однак з таким висновком суду погодитися не можна.
     Так,  норми   статей   1,   15,   21,   28,   34   Закону   №
1105-ХIV ( 1105-14 ) (1105-14)
          від  23  вересня  1999   року   передбачають
обов'язок Фонду відшкодовувати  моральну  шкоду  у  разі  настання
страхового випадку.
     Відповідно до  ст.  13  цього  Закону  страховим  випадком  є
нещасний випадок на виробництві або  професійне  захворювання,  що
спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну
травму за обставин, зазначених у Законі, з настанням яких  виникає
право застрахованої особи на отримання матеріального  забезпечення
та /або/ соціальних послуг.
     Страховий випадок з позивачем настав  23  травня  2006  року,
коли йому було встановлено другу групу інвалідності  у  зв'язку  з
нещасним випадком на виробництві і з цього часу  в  нього  виникло
право на відшкодування моральної шкоди.
     Однак відповідно  до  ч.  27  ст.  77  розділу  VI  "Особливі
положення" Закону України "Про Державний бюджет  України  на  2006
рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
          зупинено  дію  абзацу  четвертого  статті  1  (в
частині відшкодування моральної шкоди застрахованим  і  членам  їх
сімей), підпункту "е" пункту 1 частини першої статті  21,  частини
третьої  статті  28  та  частини  третьої  статті  34  Закону    №
1105-ХIV ( 1105-14 ) (1105-14)
           від  23  вересня  1999  року   щодо   права
потерпілого на відшкодування моральної шкоди.
     За  таких  обставин  у  суду   першої   інстанції   не   було
передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог,  а  в
апеляційного суду -  для  висновку  про  законність  рішення  суду
першої інстанції.
     Враховуючи,  що  судами  при  вирішенні   спору   неправильно
застосовані норми матеріального права, судові  рішення  підлягають
скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
     Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
                        в и р і ш и л а :
     Касаційну  скаргу  відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних захворювань України у Совєтському районі  м.  Макіївки
задовольнити.
     Рішення Совєтського  районного  суду  м.  Макіївки  Донецької
області від  2 листопада 2006 року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Донецької області від 16 січня 2007 року скасувати.
     В задоволенні позову ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та  професійних  захворювань  України  у  Совєтському  районі   м.
Макіївки про  відшкодування  моральної шкоди відмовити.
     Рішення оскарженню не підлягає.
     Головуючий    В.I.Гуменюк
     Судді:   В.М.Барсукова
     М.I. Балюк
     I.С.Берднік
     В.Й.Косенко