у х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гуменюка В.I.,
суддів: Барсукової В.М., Балюка М.I.,
Берднік I.С., Косенко В.Й., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1,
ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про визнання
договору дарування недійсним і визнання права спільної сумісної
власності на спільно нажите майно,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2003 року ОСОБА_1, яка діяла також в інтересах
неповнолітньої доньки ОСОБА_2, звернулась до суду з указаним
позовом. В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що з
березня 1985 року по січень 1993 року вона перебувала в шлюбі з
ОСОБА_1, від шлюбу мають доньку ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1 народження.
Після розірвання шлюбу вони продовжували проживати однією сім'єю і
12 грудня 1995 року вони за спільні кошти придбали АДРЕСА_1
З грудня 1995 року по серпень 1999 року за спільні кошти
провели реконструкцію цього будинку, внаслідок чого його вартість
значно збільшилася. В серпні 1999 року вони з ОСОБА_3 і донькою
переїхали у спірний будинок і проживали спільно до червня 2001
року. Потім вона з донькою переїхала жити в інше місце, оскільки
відповідач створював неможливі умови для подальшого сумісного
проживання.
У вересні 2003 року їй стало відомо, що 25 квітня 2002 року
ОСОБА_3 уклав договір дарування спірного будинку з ОСОБА_4
Оскільки при укладенні договору дарування не були враховані її
інтереси та інтереси неповнолітньої доньки, просила визнати
договір дарування недійсним, а також визнати будинок об'єктом
спільної сумісної власності.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної
Республіки Крим від 19 травня 2006 року у задоволенні позову
відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25
грудня 2006 року зазначене судове рішення скасовано, а справу
направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу
апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення норм
процесуального права, а рішення першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду і
направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції,
послався на те, що районний суд неповно з'ясував обставини справи
та вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали
участь у справі.
Проте з таким висновком апеляційного суду, який формально
послався на неповноту з'ясування обставин справи, погодитися не
можна, оскільки він грунтується на неправильному застосуванні норм
процесуального права.
Апеляційний суд в своїй ухвалі зазначає про те, що суд першої
інстанції повинен був притягнути до участі у справі, в якості
третіх осіб, колишніх власників спірного будинку ОСОБА_6 та
ОСОБА_7 для встановлення фактичних обставин по справі при
придбанні будинку.
Такий висновок апеляційного суду є помилковим, оскільки
позивачкою ставиться питання про визнання недійсним договору
дарування і в справі приймають участь як колишній власник будинку,
так і нинішній. Вимога про визнання договору купівлі-продажу
недійсним ніким не заявлялась, тому підстав для притягнення до
участі в справі, в якості третіх осіб, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у суду
не було. Будь-яке рішення суду ніяким чином не може вплинути на їх
права та обов'язки.
Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку і
передачі справи на новий розгляд визначені у ст. 311 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
. Враховуючи вищевикладене, посилання на п. 4 ст. 311
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
в ухвалі апеляційного суду є помилковим, а
інших підстав в ухвалі не наведено.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
неповне
з'ясування судом обставин справи, що мають значення для
правильного вирішення справи, визначено як підставу для скасування
рішення і ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд
не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому ухвала
підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний
розгляд.
Керуючись ст. 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25
грудня 2006 року скасувати, а справу направити на новий
апеляційний розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I.Гуменюк
Судді: В.М.Барсукова
М.I. Балюк
I.С.Берднік
В.Й.Косенко