Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Конотопського державного вагоноремонтного заводу, третя особа: Конотопський міськрайонний центр зайнятості, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі, за касаційною скаргою ліквідатора банкрута - Конотопського державного вагоноремонтного заводу - ОСОБА_2 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області від 26 лютого 2008 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом. В обгрунтування своїх вимог зазначала, що працювала у відповідача з 23 лютого 1989 року на посаді комірника. Згідно з наказом № 6/о від 1 жовтня 2007 року вона була звільнена з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з ліквідацією підприємства. Вважаючи, що її звільнення було проведено з порушенням ст. 184 КЗпП України, оскільки вона має дитину-інваліда і повинна бути працевлаштована з урахуванням стану її здоров'я. Просила поновити її на роботі на посаді комірника з 1 жовтня 2007 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та 1 359 гривень 39 копійок заборгованості по заробітній платі.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 26 листопада 2007 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки 2 542 гривні 48 копійок заборгованості по заробітній платі за період із вересні 2007 року до 26 листопада 2007 року та 200 гривень витрат на правову допомогу.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області від 26 лютого 2008 року вказане рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано. Постановлено поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді комірника Конотопського державного вагоноремонтного заводу та стягнути на її користь 3 310 гривень 73 копійки середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення суду в частині стягнення на користь позивачки заборгованості по заробітній платі змінено. Стягнуто на її користь 1 363 гривні 24 копійки заборгованості по заробітній платі. В решті - рішення суду залишено без змін.

Ліквідатор банкрута - Конотопського державного вагоноремонтного заводу - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і вирішити питання по суті, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ліквідатора банкрута - Конотопського державного вагоноремонтного заводу - ОСОБА_2 відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.