У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України у складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф.,
Романюка Я.М.,
Охрімчук Л.I.,
Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та суб"єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 про відшкодування майнової та
моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення
апеляційного суду Сумської області від 14 листопада 2006 року
( rs285332 ) (rs285332)
,
в с т а н о в и л а :
В липні 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з
позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування майнової та
моральної шкоди, посилаючись на те, що в процесі ремонту квартири
відповідачів з вини останніх було пошкоджено їх, позивачів,
квартиру.
Ухвалою суду від 9 червня 2005 року до участі в справі в
якості співвідповідача залучено суб"єкта підприємницької
діяльності - фізичну особу ОСОБА_5, чиї працівники на підставі
укладеного з відповідачем ОСОБА_3 договору виконували ремонтні
роботи в квартирі відповідачів та завдали шкоди позивачам.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 вересня
2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на
користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1 292 грн. майнової та 400 грн. на
відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати по справі. В
позові до ОСОБА_4 та суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5
відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Сумської області від 14 листопада
2006 року зазначене рішення скасовано та ухвалено нове, яким з
суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5
стягнуто на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1 612 грн. майнової та по
200 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати
по справі. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_4
відмовлено.
В касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення
апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої
інстанції, посилаючись на його необгрунтованість та порушення
судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши
матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія
суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до
задоволення частково.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
під час
ухвалення рішення суд серед іншого вирішує такі питання: 1) чи
мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення,
та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані
(пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для
вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які
правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка
правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та суб"єктом
підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 в травні та
вересні 2004 року було укладено договори підряду на виконання
ремонтних робіт в квартирі ОСОБА_3, в процесі виконання яких з
вини працівників останнього було завдано майнової та моральної
шкоди позивачам.
Ухвалюючи рішення про стягнення завданої позивачам шкоди з
відповідача ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що
відповідно до ч. 2 ст. 1172 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
саме він повинен
відповідати за позовом, оскільки шкода позивачам завдана
підрядником, який діяв за завданням замовника - відповідача
ОСОБА_3
Скасовуючи зазначене рішення та ухвалюючи нове, апеляційний
суд дійшов висновку про відповідальність перед позивачами
підрядника - суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 Такий
висновок апеляційний суд обгрунтував тим, що норми ч. 2 ст. 1172
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
поширюються на діяльність підрядника -
фізичної особи, а, як встановлено судом, шкоду позивачам завдано
суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5, який діяв не за
завданням замовника, а на підставі укладеного з власником квартири
ОСОБА_3 цивільно-правового договору підряду та на свій ризик.
Однак, як з висновком суду першої інстанції, так і з
висновком апеляційного суду погодитися не можна.
Відповідно до загальних підстав відповідальності,
встановлених ст.ст. 1166 та 1167 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, для
покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної
(немайнової) шкоди відповідно необхідна сукупність чотирьох умов,
а саме: наявність шкоди; протиправність дій заподіювача; причинний
зв"язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; вина в
заподіянні шкоди.
Суди на зазначене уваги не звернули та не з"ясували чи
протиправними були дії заподіювачів шкоди, передчасно ухваливши
рішення в справі.
Крім того, судами не взято до уваги, що ст. 1172 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
передбачає відповідальність юридичної або фізичної
особи за шкоду, завдану іншою особою за умови, що та завдала
шкоди, діючи від імені цієї юридичної чи фізичної особи, та не
з"ясовано від чийого імені: свого чи замовника ОСОБА_3, діяв
підприємець ОСОБА_5 за укладеними договорами на час заподіяння
його працівниками шкоди позивачам.
Таким чином, судами допущено порушення норм процесуального
права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно
до ч. 2 ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
є підставою для скасування
судових рішень з передачею справи на новий розгляд. Оскільки
зазначені порушення було допущено суждом першої інстанції і не
було усунено апеляційним судом справу слід передати на новий
розгляд суду першої інстанції.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 вересня
2006 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 14
листопада 2006 року ( rs285332 ) (rs285332)
скасувати і передати справу на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді: Є.Ф. Левченко
Л.I. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін