Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України в складі :
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Костенка А.В.,
Прокопчука Ю.В.,
Лященко Н.П.,
Пшонки М.П., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про стягнення подвійної суми завдатку, індексування суми
та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним
позовом, посилаючись на те, що з вини ОСОБА_2 у листопаді 2005
року не було укладено договору купівлі-продажу майнових прав
товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)
"Продхіміндустрія". Указував, що виконання зобов'язання щодо
укладення договору купівлі-продажу забезпечено складеною ОСОБА_2
розпискою про отримання 133 250 грн. в якості завдатку та
зобов'язанням передати майнові права ТОВ "Продхіміндустрія" у
строк до 15 листопада 2005 року. Зазначав, що відповідачем не
вчинено ніяких дій по виконанню попередніх домовленостей, просив
стягнути із ОСОБА_2 311 623 грн. 55 коп. матеріальної шкоди з
урахуванням штрафних санкцій та 10 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня
2006 року позов задоволено частково: стягнуто із ОСОБА_2 на
користь ОСОБА_1 суму завдатку в подвійному розмірі, а саме 266 500
грн., 28 114 грн. 24 коп. індексу інфляції та 1 700 грн. мита,
сплаченого при подачі позову до суду; у решті позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26 червня 2006 року
рішення суду першої інстанції в частині стягнення із ОСОБА_2 на
користь ОСОБА_1 28 114 грн. 24 коп. скасовано та постановлено у
цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про стягнення 28 114 грн. 24 коп. у порядку застосування
індексу інфляції відмовлено; у решті - рішення суду першої
інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у
справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в
задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суди виходили із того,
що ОСОБА_2 винен у невиконанні зобов'язання по укладенню договору
купівлі-продажу майнових прав ТОВ "Продхімідустрія" та
необхідності застосування до нього штрафних санкцій у вигляді
стягнення подвійної суми завдатку за неналежне виконання
зобов'язання.
З такими висновками судів погодитись не можна, оскільки вони
не відповідають вимогам матеріального права, які регулюють
правовідносини сторін.
Судом встановлено, що 15 жовтня 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2
домовились про укладення договору купівлі-продажу майнових прав
ТОВ "Продхіміндустрія", що належить ОСОБА_2 З метою забезпечення
виконання зобов'язання ОСОБА_1 передав у якості завдатку суму в
розмірі 133 250 грн., про отримання якої ОСОБА_2 складено
розписку.
Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається
кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором
платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його
виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок
належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом
(ст. 570 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Задовольняючи позов про стягнення подвійної суми завдатку в
порядку ст. 571 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, суди залишили поза увагою
ту обставину, що це правило застосовується у випадках, коли між
сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини
якоїсь із сторін. У разі, коли сторони лише домовились укласти
договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок
виконання договору платежі вважаються авансом і повертаються в
тому розмірі, в якому надавались.
Оскільки договору купівлі-продажу майнових прав, який би за
своєю формою і змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у
справі укладено не було, а сторони лише виразили свій намір
укласти такий договір в майбутньому, висновок судів щодо
обгрунтованості позовних вимог про стягнення подвійної суми
завдатку є помилковим.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають
скасуванню з постановленням у справі нового рішення про часткове
задоволення позову відповідно до п. 5 ст. 336 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
,
Згідно зі ст. 88 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
стороні, на користь
якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею
і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено
частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до
розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 570, 571 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 88, п. 5 ч.
2 ст. 336, 344 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
колегія суддів Судової
палати у цивільних справах Верховного Суду України
вирішила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня
2006 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 червня 2006
року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму авансу в розмірі
133 250 грн. та судовий збір у розмірі 850 грн. У задоволенні
решти позовних вимог - відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: А.В. Костенко
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка