Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі:
головуючого
Гуменюка В.I.,
суддів:
БалюкаМ.I.,
Данчука В.Г.,
Барсукової В.М.,
Косенка В.Й.-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у
м. Добропілля про відшкодування моральної шкоди за касаційною
скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних
захворювань у м. Добропілля на рішення Добропільського
міськрайонного суду від 4 жовтня 2006 року та ухвалу
апеляційного суду Донецької області від 28 листопада 2006 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом
посилаючись на те, що він з 1973 року по 31 серпня 2006 року
знаходився в трудових відносинах з ДП "Добропільвугілля", де
працював у підземних, шкідливих і небезпечних умовах на шахтах
"IНФОРМАЦIЯ_1" та "IНФОРМАЦIЯ_2". Під час роботи, внаслідок
шкідливих і небезпечних умов праці він отримав професійну
хворобу - хронічна вертеброгенна радикулопатія з помірним
больовим, м'язо-тонічним синдромом і згідно довідок МСЕК йому
було встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3-я
група інвалідності безстроково. Позивач був вимушений звільнитися
з шахти за станом здоров'я. Зазначав, що відповідач на
підставі наданих позивачем документів призначив позивачу
страхові виплати, передбачені законом, але у відшкодуванні
моральної шкоди відмовив. Вважав таку відмову необгрунтованою
і просив стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної
шкоди 35 000грн.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду від 4 жовтня
2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької
області від 28 листопада 2006 року, позов задоволено частково,
стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних
захворювань у м. Добропілля на користь ОСОБА_1 15 000 грн. на
відшкодування моральної шкоди.
У касаційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і
професійних захворювань у м. Добропілля ставить питання про
скасування зазначених судових рішень, посилаючись на
невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне
застосування судом норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши
матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія
суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач, перебуваючи в трудових
відносинах з шахтою "IНФОРМАЦIЯ_2" Державного підприємства
"Добропіллявугілля" одержав професійне захворювання. Висновком
МСЕК від 8 серпня 2006 року позивачу встановлена втрата
професійної працездатності 50% і він визнаний інвалідом 3-ої групи
безстроково.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди
на підставі статей 1, 5, 6, 13, 21, 28, 34 Закону № 1105-ХIУ
( 1105-14 ) (1105-14)
від 23 вересня 1999 року, суди виходили з факту
спричинення йому моральної шкоди професійним захворюванням та
обов'язку відповідача відшкодувати цю шкоду.
При цьому суди виходили з того, що дія Закону України "Про
Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
на
правовідносини сторін не поширюється.
Однак такий висновок зроблено судами у зв'язку з неправильним
застосуванням норм матеріального права.
Так, норми статей 1, 15, 21, 28, 34 Закону № 1105-ХIУ
( 1105-14 ) (1105-14)
від 23 вересня 1999 року передбачають обов'язок Фонду
відшкодувати моральну шкоду у разі настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 13 цього Закону страховим випадком є
нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що
спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну
травму за обставин, зазначених у Законі, з настанням яких виникає
право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення
та/або/ соціальних послуг.
Страховий випадок з позивачем настав 8 серпня 2006 року, коли
йому було встановлено втрату професійної працездатності у зв'язку
з нещасним випадком на виробництві і з цього часу в нього виникло
право на відшкодування моральної шкоди.
Однак відповідно до ч. 27 ст. 77 розділу VI "Особливі
положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2006
рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
зупинено дію абзацу четвертого статті 1 (в
частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх
сімей), підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21, частини
третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону № 1105-ХIУ
( 1105-14 ) (1105-14)
від 23 вересня 1999 року щодо права потерпілого на
відшкодування моральної шкоди.
За таких обставин у суду першої інстанції не було
передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а в
апеляційного суду - для висновку про законність рішення суду
першої інстанції.
Ураховуючи, що судами при вирішенні спору неправильно
застосовані норми матеріального права, судові рішення підлягають
скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 336, 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
вирішила:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області
задовольнити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області
від 4 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької
області від 28 листопада 2006 року скасувати, ухвалити нове
рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в м.
Добропілля Донецької області про відшкодування моральної шкоді
відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
В.I. Гуменюк
Судді:
М.I. Балюк
В.М. Барсукова
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко