У Х В А Л А
Iменем України
30 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Костенка А.В.,
Прокопчука Ю.В.,
Лященко Н.П.,
Пшонки М.П., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до
товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Сферос",
третя особа - відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ)
"Севастопольський маяк", про витребування майна з чужого
незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні власністю,
відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У червні 2003 року ОСОБА_1 пред'явив у суді позов до ВАТ
"Севастопольський маяк" про витребування майна з чужого
незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні земельною
ділянкою та садовим будинком, відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що йому на праві власності на підставі договорів
купівлі-продажу земельної ділянки та садового будиночку, укладених
10 липня 1998 року та посвідчених приватним нотаріусом
Севастопольського міського нотаріального округу, належить земельна
ділянка розміром 0,0696 га, що знаходиться в АДРЕСА_1,
розташований на ній.
Земельна ділянка знаходиться на території, що межує з базою
відпочинку "IНФОРМАЦIЯ_1", яка належить відповідачу.
Діючи поза межами закону, відповідач провів перепланування
земельної ділянки, на якій розташована база відпочинку, присвоїв
його будинок НОМЕР_1 і перешкоджає йому користуватись власною
земельною ділянкою та садовим будинком, огородивши її та
виставивши охорону.
З підстав ст. ст. 145 ЦК України (1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року) та
Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
просив позов
задовольнити. Встановивши, що на підставі договору купівлі-продажу
від 19 листопада 2003 року власником бази "IНФОРМАЦIЯ_1", у тому
числі й будинку НОМЕР_1, ТОВ "Сферос", суд ухвалою від 1 лютого
2005 року (а.с. 76) провів заміну відповідача на ТОВ "Сферос".
Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 7
червня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: зобов'язано
відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та
садовим будиночком у АДРЕСА_1.
Ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 27 жовтня 2005
року виключено з мотивувальної частини ст. 145 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, у решті - рішення залишено без зміни.
У касаційній скарзі ТОВ "Сферос" просить скасувати
постановлені судові рішення, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального закону, а справу направити на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
судове рішення
підлягає обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий
розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які
не брали участі у справі.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до договору
майнового найму від 28 грудня 2001 року пансіонат "IНФОРМАЦIЯ_1"
до 31 грудня 2012 року перебуває в користуванні малого приватного
підприємства (далі - МПП) "Самерс", проте зазначене підприємство
судом до участі в справі не залучалось.
Крім того, згідно зі ст. 105 ЦПК України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року), провівши заміну відповідача, суд повинен був розпочати
розгляд справи заново, але на порушення зазначених вимог
процесуального законодавства суд продовжив розгляд справи (а.с.
88), при цьому за відсутності відповідача, у зв'язку з чим
допустив суттєву неповноту в з'ясуванні дійсних обставин справи,
прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах.
Як установлено судом і вбачається з матеріалів справи, згідно
з договорами купівлі-продажу земельної ділянки та садового
будиночку, укладеними 10 липня 1998 року. (а.с. 6-7) позивачу
належить земельна ділянка розміром 0,0696 га, що знаходиться в
АДРЕСА_1, розташований на ній.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд зобов'язав
відповідача усунути йому перешкоди в користуванні АДРЕСА_1, при
цьому на порушення вимог ст. 30, 40, 62, 202 ЦПК України (1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року) не навівши будь-яких доказів тому, що саме цей
будинок є власністю позивача.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що база
відпочинку "IНФОРМАЦIЯ_1", яка є власністю ТОВ "Сферос",
розташована по АДРЕСА_2 та належить йому на підставі договору
купівлі-продажу від 19 листопада 2003 року (а.с. 73-75), у тому
числі й будинок НОМЕР_1. В установленому законом порядку цей
договір оспорено не було.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 7 постанови
Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 "Про
судове рішенні", резолютивна частина рішення повинна мати
вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених
фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог. В ній,
зокрема, має бути зазначено: повністю чи частково задоволено
позовні вимоги або в позові відмовлено; які саме права позивача
визнано або поновлено. При об'єднанні в одному провадженні кількох
вимог, має бути сформульовано, що саме постановив суд по кожній
позовній вимозі.
Позивачем були заявлені вимоги і про відшкодування моральної
шкоди, проте вони не знайшли свого формулювання в резолютивній
частині рішення.
На порушення вимог ст. 203 ЦПК України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року) рішення суду не містить норм матеріального права, на
підставі яких суд зобов'язав відповідача усунути позивачу
перешкоди в користуванні власністю. Посилання ж суду на ст. 145 ЦК
України (1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року) є безпідставним.
На зазначені порушення закону не звернув уваги й суд
апеляційної інстанції.
Виключаючи з мотивувальної частини рішення посилання суду на
ст. 145 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, суд апеляційної інстанції
безпідставно зазначив, що необхідно керуватися нормами ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
2003 року.
Як убачається з матеріалів справи, позов ОСОБА_1 пред'явлено
в червні 2003 року, зазначений Кодекс відповідно до п. 1
Прикінцевих та перехідних положень набрав чинності з 1 січня 2004
року та відповідно до ст. 5 не має зворотної дії у часі.
З огляду на викладене судові рішення не можна визнати
законними й обгрунтованими та вони підлягають скасуванню, а
справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Сферос" задовольнити.
Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 7
червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 27
жовтня 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: А.В. Костенко
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка