У Х В А Л А
                          Iменем України
     25 травня 2007 року    м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
                        України в складі:
 
     головуючого
     Яреми А.Г.,
     суддів:
     Балюка М.I.,
     Барсукової В.М.,
     Берднік I.С.,
     Гнатенка А.В.,
     Гуменюка В.I.,
     Григор'євої Л.I.,
     Данчука В.Г.,
     Костенка А.В.,
     Левченка Є.Ф.,
     Лященко Н.П.,
     Лихути Л.М.,
     Охрімчук Л.I.,
     Патрюка  М.В.,
     Пшонки М.П.,
     Прокопчука Ю.В.
     Романюка Я.М.,
     Сеніна Ю.Л.,
     Шабуніна В.М.,-
 
 
     розглянувши   в   судовому   засіданні   скаргу    відкритого
акціонерного товариства (далі - ВАТ)  "Меблевий  комбінат  "Стрий"
про  перегляд  у  зв'язку  з   винятковими   обставинами   рішення
Стрийського міськрайонного суду Львівської області від  25  жовтня
2004 року, ухвали апеляційного  суду  Львівської  області  від  14
березня  2004  року,  ухвали  колегії  суддів  Судової  палати   у
цивільних справах Верховного Суду України від 20 жовтня 2005  року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Меблевий комбінат "Стрий"  про
поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного
прогулу  з   наданням   чергової   невикористаної   відпустки   та
відшкодування моральної шкоди,
                  в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :
     У серпні 2003 року ОСОБА_1 звернулася в суд із вищезазначеним
позовом, посилаючись на те, що рішенням Стрийського міського  суду
Львівської області від 17 липня 2003 року її поновлено  на  посаді
IНФОРМАЦIЯ_1 ВАТ   "Меблевий  комбінат  "Стрий",  до  роботи  вона
приступила 18 липня 2003 року.  Наказом  НОМЕР_1  її  звільнено  з
роботи на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України  ( 322-08 ) (322-08)
        .  Оскільки
таке  звільнення  було  проведено  незаконно,  позивачка   просила
поновити її на роботі, стягнути середню  заробітну  плату  за  час
вимушеного прогулу, надати їй чергову відпустку та стягнути 25 000
грн. на відшкодування моральної шкоди.
     Рішенням Стрийського міськрайонного суду  Львівської  області
від 25 жовтня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою  апеляційного
суду Львівської області від 14 березня 2004 року, позов задоволено
частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді IНФОРМАЦIЯ_1  ВАТ  "Меблевий
комбінат   "Стрий",   зобов'язано   відповідача   надати   ОСОБА_1
невикористану відпустку. Стягнуто з ВАТ "Меблевий комбінат "Стрий"
на користь ОСОБА_1 заробітну плату за  час  вимушеного  прогулу  в
сумі 5 821 грн. 80 коп., на відшкодування моральної  шкоди  1  000
грн. та судові витрати в сумі 300 грн.
     Ухвалою колегії суддів Судової  палати  у  цивільних  справах
Верховного Суду України від 20 жовтня 2005 року  касаційну  скаргу
ВАТ "Меблевий комбінат "Стрий"  відхилено,  а  оскаржувані  судові
рішення залишено без змін.
     У скарзі ВАТ "Меблевий комбінат "Стрий" ставить  питання  про
перегляд судових рішень у  зв'язку  з  винятковими  обставинами  з
посиланням  на  неоднакове  застосування  одного  і  того   самого
положення закону судами, у тому числі касаційної  інстанції,  який
відійшов від сталої практики  Верховного  Суду  України,  а  саме:
звільнення працівника з підстав, передбачених п.  6  ст.  36  КЗпП
України  ( 322-08 ) (322-08)
        ,  не  є  звільненням  з  ініціативи  власника;
правила ст. 252 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
         не застосовуються до п.  6
ст. 36 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
        .
     Перевіривши за матеріалами справи наведені у  скарзі  доводи,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України  вважає,  що  в  цьому  випадку   має   місце   неоднакове
застосування судом касаційної інстанції п. 6 ст.  36  та  ст.  252
КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
        .
     5 жовтня 2006 року ухвалою колегії суддів  Судової  палати  у
цивільних справах Верховного Суду України залишено без змін судові
рішення про поновлення на роботі звільненої за п. 6  ст.  36  КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
         машиніста котлів В. При цьому суди  виходили  з
того,  що  припинення  трудового  договору  з  цих  підстав  не  є
звільненням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
     В інших справах Верховний Суд України також виходив із  того,
що припинення трудового договору за  п.  6  ст.  36  КЗпП  України
( 322-08 ) (322-08)
          не   є   звільненням   з   ініціативи   власника   або
уповноваженого ним органу, оскільки ст. 36 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
        
визначено підстави припинення трудового договору, серед  яких:  п.
4 -  розірвання  трудового  договору  з  ініціативи  власника  або
уповноваженого ним органу (ст.  40,  41),  а  п.  6  -  припинення
трудового договору у зв'язку з відмовою працівника від переведення
на роботу в іншу  місцевість  разом  з  підприємством,  установою,
організацією, а також відмова від продовження у зв'язку зі  зміною
істотних умов праці.
     Ухвалою Верховного Суду України від 20 жовтня  2005  залишено
без змін судові рішення про поновлення ОСОБА_1  на  роботі,  якими
звільнення позивачки  за  п.  6  с.  36  КЗпП  України  ( 322-08 ) (322-08)
        
розглянуто як звільнення з ініціативи власника або  уповноваженого
ним органу, з поширенням на таке звільнення гарантій, передбачених
ст. 252 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
        . Ці рішення грунтувалися на  тому,
що ОСОБА_1 було виведено  зі  складу  Ради  об'єднання  профспілок
Львівщини тільки 30 вересня 2002 року  й  на  день  звільнення  27
липня 2003 року діяв визначений ст. 252  КЗпП  України  ( 322-08 ) (322-08)
        
річний термін гарантії  недопущення  її  звільнення  з  ініціативи
власника. При цьому судом касаційної інстанції залишено без  уваги
й доводи касаційної скарги про те, що в силу ст. 41 Закону України
"Про  професійні  спілки,  їх  права   та   гарантії   діяльності"
( 1045-14 ) (1045-14)
        , (у редакції від 13 грудня 2001  року)  така  гарантія
надавалася тільки звільнюваним з ініціативи власника  працівникам,
які  обиралися  до  складу  профспілкових   органів   підприємств,
установ, організацій, і що на виконання  розділу  VII  Прикінцевих
положень цього Закону ст. 252 КЗпП  України  ( 322-08 ) (322-08)
          10  липня
2003 року  була приведена у відповідність до нього  та  що  закони
мали застосовуватися в частині, яка не суперечить цьому Закону.
     З  урахування  наведеного  всі  оскаржувані  судові   рішення
підлягають скасуванню з направленням справи  на  розгляд  до  суду
першої інстанції з підстав, передбачених п. 2 ч. 1  ст.  358,  ст.
359 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
     Керуючись ст.  358,  359  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
                         у х в а л и л а:
     Скаргу відкритого акціонерного товариства "Меблевий  комбінат
"Стрий" задовольнити.
     Рішення Стрийського міськрайонного  суду  Львівської  області
від 25 жовтня  2004  року,  ухвалу  апеляційного  суду  Львівської
області від 14 березня 2004 року, ухвалу  колегії  суддів  Судової
палати у цивільних справах Верховного Суду України від  20  жовтня
2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд  до  суду
першої інстанції.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий
     А.Г. Ярема
     Судді:
     I.С. Берднік
     М.I. Балюк
     В.М. Барсукова
     А.В. Гнатенко
     Л.I. Григор'єва
     В.I. Гуменюк
     В.Г. Данчук
     А.В. Костенко
     Є.Ф. Левченко
     Л.М. Лихута
     Н.П. Лященко
     Л.I. Охрімчук
     М.В. Патрюк
     Ю.В. Прокопчук
     М.П. Пшонка
     Я.М. Романюк
     Ю.Л. Сенін
     В.М. Шабунін