У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     25 травня 2007 року  м. Київ

     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України в складі:

            Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  відшкодування  матеріальної  та
моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2  до  ОСОБА_1  про
відшкодування моральної шкоди,

                      в с т а н о в и л а :

     У IНФОРМАЦIЯ_1 року ОСОБА_1 звернулася до суду із  зазначеним
позовом,  посилаючись  на  те,  що  IНФОРМАЦIЯ_2   року   з   вини
відповідача, який керував за довіреністю належним  її  автомобілем
"Форд-Транзіт" та порушив Правила дорожнього руху, було пошкоджено
цей автомобіль.

     ОСОБА_2  пред"явив  зустрічний  позов  до   ОСОБА_1,   просив
стягнути з неї на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

     Рішенням Києво-Святошинського районного суду від IНФОРМАЦIЯ_3
року, залишеним  без  змін  ухвалою  Апеляційного  суду  Київської
області  від  IНФОРМАЦIЯ_4    року,   позов   ОСОБА_1   задоволено
частково,  у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

     У касаційній скарзі ОСОБА_2   просить  скасувати  ухвалені  у
справі судові рішення і постановити нове  рішення  про  відмову  в
позові   ОСОБА_1  та  про  задоволення  його  зустрічного  позову,
посилаючись на неправильне застосування судами норм  матеріального
права та порушення норм процесуального права.

     Касаційна  скарга  задоволенню  не   підлягає,   виходячи   з
наступного.

     Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Доводи скарги  та  матеріали  витребуваної  справи  не  дають
підстав для висновку,  що  судами  при  розгляді  справи  допущені
порушення  норм  матеріального  чи   процесуального   права,   які
передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          як  підстави
для скасування рішень.

     Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         суд касаційної
інстанції  не  вправі   встановлювати   або   вважати   доведеними
обставини, що не були встановлені  в  рішенні  чи  відкинуті  ним,
вирішувати питання про достовірність або недостовірність  того  чи
іншого доказу, про перевагу  одних  доказів  над  іншими,  а  тому
доводи касаційної скарги  в  цій  частині  також  не  можуть  бути
визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

     Оскаржувані  судові  рішення  ухвалені  з  додержанням   норм
матеріального і процесуального права.

     Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                     у  х  в  а  л  и  л  а :

     Касаційну     скаргу     ОСОБА_2      відхилити,      рішення
Києво-Святошинського  районного  суду  від  IНФОРМАЦIЯ_3  року  та
ухвалу Апеляційного суду Київської області від IНФОРМАЦIЯ_4   року
залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді Верховного Суду України :  Є.Ф.Левченко

     Ю.Л.Сенін

     В.М.Шабунін