У х в а л а 
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     23 травня 2007 року  м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого   Григор'євої Л.I.,
     суддів:  Барсукової В.М.,   Балюка М.I.,
     Данчука В.Г.,    Гуменюка В.I., -
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
товариства з обмеженою відповідальністю  (далі  -  ТОВ)  "Острів",
відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ)  "Укртелеком"  про
відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
                       в с т а н о в и л а:
     У IНФОРМАЦIЯ_1 року позивачка, звернувшись до суду з указаним
позовом, зазначала, що IНФОРМАЦIЯ_2року між нею  та  ТОВ  "Острів"
був укладений договір про надання послуг зв'язку.
     IНФОРМАЦIЯ_3 року телефонний зв'язок був перерваний у зв'язку
з пошкодженням телефонної  лінії.IНФОРМАЦIЯ_4року  ОСОБА_1  подала
заяву про усунення пошкоджень, однак зв'язок  протягом  3  місяців
відновлений не був.
     Посилаючись на викладене, просила стягнути з ТОВ  "Острів"  3
тисячі  грн. пені, упущену  вигоду  та  10  тисяч  грн.  моральної
шкоди.
     Рішенням  Центрального  районного  суду  м.  Сімферополя  від
IНФОРМАЦIЯ_6 року в задоволенні позову відмовлено.
     Рішенням Апеляційного суду  Автономної  Республіки  Крим  від 
IНФОРМАЦIЯ_5 року зазначене рішення скасовано. Постановлено  нове,
яким стягнуто з ТОВ "Острів" на користь позивачки 2 тисячі грн. на
відшкодування  моральної шкоди. У решті  -  рішення  залишено  без
змін.
     У поданій касаційній  скарзі  ТОВ  "Острів"  просить  рішення
апеляційного суду скасувати та залишити в силі  рішення  районного
суду,   посилаючись   на   порушення   апеляційним   судом    норм
матеріального й процесуального права.
     Касаційна скарга ТОВ "Острів" підлягає частковому задоволенню
з таких підстав.
     Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          рішення
суду повинно бути законним і обгрунтованим.
     Пленум Верховного Суду України в  постанові  від  31  березня
1995 року  № 4 "Про судову практику в  справах  про  відшкодування
моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами від 25 травня 2001 року)
роз'яснив, що відповідно до  загальних  підстав  цивільно-правової
відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору  про
відшкодування  моральної (немайнової) шкоди підлягають:  наявність
такої  шкоди,  протиправність  діяння  її  заподіювача,  наявність
причинного зв'язку між шкодою і протиправним  діянням  заподіювача
та вини останнього в її заподіянні.
     Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди,
суд  повинен  виходити  із  засад   розумності,   виваженості   та
справедливості.
     Апеляційний  суд,  задовольняючи  позовні  вимоги  ОСОБА_1  і
стягуючи на її користь із ТОВ "Острів" 2 тисячі грн.,  виходив  із
того, що між указаними сторонами існують договірні відносини.  При
цьому суд погодився з рішенням районного суду про відмову в позові
до ВАТ "Уктелеком" у зв'язку з відсутністю договірних відносин.
     Проте з  таким  висновком  апеляційного  суду  погодитись  не
можна.
     Судом  установлено  факт  порушення  зв'язку  на  лініях  ВАТ
"Укртелеком", зокрема відсутність телефонного зв'язку в позивачки,
який  сторонами у справі не оспорюється.
     Пояснюючи причину не усунення  пошкоджень  на  лінії  зв'язку
довгий час, ТОВ "Острів" посилалось  на  неможливість  відновлення
телефонного   зв'язку   без   втручання   ВАТ   "Укртелеком".   На
підтвердження цього надали копії листів, надісланих на адресу  ВАТ
"Укртелеком з проханням  прискорити  ремонт  лінії  зв'язку  (а.с.
30-33). Апеляційний суд у порушення  вимог  ст.  213  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
         не дав оцінки вказаним обставинам, не врахував ступінь
вини товариства та вказаних  роз'яснень  Пленуму  Верховного  Суду
України щодо врахування й наявності вини заподіювача та визначення
розміру шкоди.
     Оскільки невиконання апеляційним  судом  вимог  ст.  213  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
         призвели до  неправильного  вирішення  справи,
рішення апеляційного суду підлягає скасуванню.
     Не можна погодитись і з рішенням районного суду про відмову в
позові,  оскільки  позивачка  три  місяці  була  позбавлена  права
користуватися телефонним зв'язком.
     Крім того, до касаційної інстанції повернувся лист Верховного
Суду України, надісланий на адресу позивачки ОСОБА_1, з  відміткою
працівника пошти про те, що адресат померла.
     За таких обставин справа направляється на  новий  розгляд  до
суду першої інстанції.
     Керуючись ст. 336 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія  суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                         у х в а л и л а:
     Касаційну  скаргу  товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Острів" задовольнити частково.
     Рішення  Центрального  районного  суду  м.  Сімферополя   від
IНФОРМАЦIЯ_6 року та Апеляційного суду Автономної Республіки  Крим
від IНФОРМАЦIЯ_5 року  скасувати,  а  справу  направити  на  новий
розгляд до суду першої інстанції.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  Л.I. Григор'єва
     Судді:  В.М. Барсукова
     М.I. Балюк
     В.I. Гуменюк
     В.Г. Данчук