У х в а л а 
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
     23 травня  2007 року  м. Київ
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого 
     Григорcєвої Л.I.,
     суддів:
     Балюка М.I., Барсукової В.М.,
     Берднік I.С., Гуменюка В.I.,-
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
Краматорського міського відділу управління Міністерства внутрішніх
справ України в Донецькій області (далі -  Краматорський  МВ  УМВС
України в Донецькій області) та управління Міністерства внутрішніх
справ України в Донецькій області (далі - УМВС України в Донецькій
області) про виплату вихідної допомоги при  звільненні,  стягнення
компенсації  за  невикористану  відпустку,   індексації   грошових
виплат,   перерахунок   грошового    забезпечення    та    пенсії,
відшкодування моральної шкоди, за касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на
рішення Краматорського  міського  суду  Донецької  області  від  6
вересня 2006 року та ухвалу апеляційного  суду  Донецької  області
від 6 грудня  2006 ( rs435263 ) (rs435263)
         року,
     в с т а н о в и л а :
 
     У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд  із  позовом.
     Зазначав, що з 29 лютого 1988 року проходив службу в  органах
внутрішніх справ України та з 15 листопада 2005 року  на  підставі
наказу начальника УМВС України в Донецькій області №  НОМЕР_1  був
звільнений у запас за станом здоровcя.
     Просив  з  урахуванням  поданих  під  час   розгляду   справи
доповнень  стягнути з відповідачів вихідну допомогу при звільненні
в  повному  обсязі,  компенсацію   за   невикористану   відпустку,
ненараховану суму грошового забезпечення (атестата) у  розмірі  17
247  грн., після проведення  перерахунку  грошового  забезпечення,
індексацію вказаних грошових виплат і моральну шкоду, також просив
суд зобовcязати пенсійний відділ УМВС  України  перерахувати  йому
пенсію  з  15  листопада  2005  року  згідно  з   новим   грошовим 
атестатом, зробити перерахунок вислуги років на січень  2005  року
та на 15 листопада 2005 року.
     Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 6
вересня 2006 року, залишеним без змін  ухвалою  апеляційного  суду
Донецької області від  6 грудня 2006 року, позов ОСОБА_1  частково
задоволено. Стягнуто з Краматорського МВ УМВС України в  Донецькій
області на його користь заборгованість із вихідної допомоги в сумі
2 573 грн. 63 коп. В іншій частині позову відмовлено.
     У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення  судами
норм  матеріального  й  процесуального  права,   просить   рішення
Краматорського міського суду Донецької області від 6 вересня  2006
року та ухвалу апеляційного суду Донецької області  від  6  грудня
2006 року скасувати й ухвалити у справі нове рішення,  яким  позов
задовольнити.
     Касаційна скарга  підлягає  частковому  задоволенню  з  таких
підстав.
     З   1   вересня   2005   року    набрав    чинності    Кодекс
адміністративного судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          (далі  -  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ), який визначив повноваження  адміністративних
судів щодо розгляду  справ  адміністративної  юрисдикції,  порядок
звернення  до  адміністративних  судів    і   порядок   здійснення
адміністративного судочинства.
     Частиною 2 ст.  4  цього  Кодексу  визначено,  що  юрисдикція
адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові  спори,
крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок  судового
вирішення.
     Відповідно до ч. 1 п.  1  ст.  17  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
компетенція адміністративних судів поширюється на  спори  фізичних
чи юридичних осіб із субcєктом владних повноважень щодо оскарження
його  рішень  (нормативно-правових   актів   чи   правових   актів
індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
     Субcєктом владних повноважень, відповідно до п. 7 ч. 1 ст.  3
цього  Кодексу,  є  орган   державної   влади,   орган   місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субcєкт при
здійсненні  ними   владних   управлінських   функцій   на   основі
законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
     Згідно з п. 2 ч 1 ст. 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , компетенція
адміністративних судів поширюється на спори  з  приводу  прийняття
громадян  на  публічну  службу,  її  проходження,   звільнення   з
публічної служби.
     Публічною службою, згідно з п. 15 ч.  1  ст.  3  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  є  діяльність  на  державних   політичних   посадах,
професійна  діяльність  суддів,  прокурорів,   військова   служба,
альтернативна  (невійськова)  служба,  дипломатична  служба,  інша
державна служба, служба  в  органах  влади  Автономної  Республіки
Крим, органах місцевого самоврядування.
     Адміністративні справи, в яких однією зі сторін  є  орган  чи
посадова особа  місцевого  самоврядування,  посадова  чи  службова
особа органу місцевого самоврядування, як це передбачено  п. 1  ч.
1 ст. 18 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   підсудні  місцевим  загальним
судам як адміністративним судам (п. 2  ч.  1  ст.  3  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        ).
     Отже, спір, що виник між  сторонами,  є  публічно-правовим  і
відноситься до адміністративної юрисдикції, а тому його розгляд як
судом першої,  так  і  судом  апеляційної  інстанції  повинен  був
здійснюватися за нормами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Втім суди розглянули справу після 1 вересня 2005 року  (після
набрання  чинності  КАС   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        )   за   правилами,
встановленими Цивільним процесуальним кодексом України ( 1618-15 ) (1618-15)
        
(далі - ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ).
     Таким чином, суди дійшли помилкового висновку  про  наявність
цивільно-правового спору та помилково розглянули вимоги ОСОБА_1 за
правилами ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
     Ураховуючи,  що  порушення  норм  процесуального  права,  яке
призвело до  неправильного  вирішення  справи,  допустили  як  суд
першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, судові  рішення
підлягають скасуванню з направленням справи на  новий  розгляд  до
суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2   ст.  338  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  для  розгляду  в  порядку  адміністративного
судочинства.
     Керуючись ст.ст. 333, 336, 338, 345 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
     Рішення Краматорського міського суду Донецької області від  6
вересня   2006  ( rs435263 ) (rs435263)
          року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Донецької області від 6  грудня  2006  року  скасувати,  а  справу
направити  до  суду  першої  інстанції  для  розгляду  в   порядку
адміністративного судочинства.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий 
     Л.I. Григорcєва   
     Судді:
     М.I. Балюк  В.М. Барсукова  I.С. Берднік   В.I. Гуменюк