РIШЕННЯ
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     23 травня 2007  року
     м. Київ
 
     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України в складі:
     Головуючого - Сеніна Ю.Л.,
     Суддів:  Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,
     Охрімчук Л.I., Шабуніна В.М.,
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань
України у м. Павлограді про відшкодування моральної шкоди,
 
                      в с т а н о в и л а :
     У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся  до  суду  з  зазначеним
позовом,  посилаючись  на  те,  що  з  1970   року   працював   на
підприємствах вугільної  промисловості,   захворів  на  професійні
захворювання і за висновком МСЕК від  14  лютого  2006  року  йому
вперше встановлено 55% втрати професійної працездатності,  визнано
інвалідом 3 групи; ушкодженням здоров'я  йому  заподіяно  моральну
шкоду.
     Позивач просив стягнути з відповідача 38500 грн.
     Рішенням      Павлоградського       міськрайонного       суду
Дніпропетровської  області  від   2   серпня   2006   року   позов
задоволено.
     Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  6
грудня 2006 року рішення суду першої інстанції  змінене  і  розмір
відшкодування моральної шкоди  на  користь  позивача  зменшено  до
13000 грн.
     У касаційній  скарзі  відділення  виконавчої  дирекції  Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних захворювань України у м. Павлограді просить  скасувати
ухвалені в справі судові рішення, посилаючись на порушення  судами
норм матеріального та процесуального права.
     Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
     Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суди як першої,  так  й
апеляційної інстанцій виходили з того, що згідно висновку МСЕК від
14 лютого  2006  року  позивачу  вперше  було  встановлено  втрату
працездатності  в   розмірі   55%   у   зв'язку   з   професійними
захворюваннями, а тому він має право  на  відшкодування  моральної
шкоди і  обов'язок  по  проведенню  такого  відшкодування  законом
покладено на відділення   виконавчої  дирекції  Фонду  соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань України у м. Павлограді.
     Заперечуючи проти позову,  відповідач  посилався  на  те,  що
згідно п. 27 ст. 77 Закону України "Про Державний  бюджет  України
на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
         зупинено на 2006 рік дію абзацу 4  статті
1, підпункту "е" пункту 1 частини  першої  статті  21,  частини  3
статті  28  та  частини  3   статті   34   Закону   України   "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного
випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які
спричинили   втрату   працездатності"   ( 1105-14 ) (1105-14)
           в    частині
відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.
     Проте судами як першої, так  й  апеляційної  інстанцій,  такі
заперечення відповідача не прийняті до уваги  з  тих  мотивів,  що
норми Закону України "Про загальнообов'язкове  державне  соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві  та  професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
          в
частині відшкодування моральної шкоди не скасовані, моральна шкода
заподіяна позивачу до 1 січня 2006 року.
     При цьому судами не  враховано,  що  право  на  відшкодування
моральної  шкоди  виникло  у  ОСОБА_1  з  дня  встановлення   йому
висновком  МСЕК  від  14  лютого    2006   року   стійкої   втрати
працездатності, тобто після набрання чинності Законом України "Про
Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
        , і  призупинення
Законом  України  "Про  Державний  бюджет  України  на  2006  рік"
( 3235-15 ) (3235-15)
          дії  закону  так  само  не  дає  підстав   для   його
застосування.
     За таких обставин колегія суддів  визнає,  що  при  вирішенні
справи судом неправильно застосовані норми матеріального права,  а
тому ухвалені у справі  судові  рішення  підлягають  скасуванню  з
постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову  на
підставі  п. 27  ст.  77  Закону  України  "Про  Державний  бюджет
України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
        .
     Керуючись ст. 336 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія  суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                        в и р і ш и л а :
     Касаційну  скаргу  відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних захворювань України у м. Павлограді задовольнити.
     Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської
області від  2 серпня  2006  року  та  рішення  Апеляційного  суду
Дніпропетровської області від 6 грудня 2006 року скасувати.
     В задоволенні позовуОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та  професійних  захворювань   України   у   м.   Павлограді   про
відшкодування моральної шкоди відмовити.
     Рішення оскарженню не підлягає.
     Головуючий -  Ю.Л.Сенін
 
     Судді:   Є.Ф.Левченко
 
     Л.М.Лихута
 
     Л.I.Охрімчук
 
     В.М.Шабунін