У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор'євої Л.I.,
суддів: Барсукової В.М., Балюка М.I.,
Данчука В.Г., Гуменюка В.I., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про поділ майна,
в с т а н о в и л а:
У IНФОРМАЦIЯ_1 року позивачка, звернувшись до суду з указаним
позовом, зазначала, що з IНФОРМАЦIЯ_2 року перебуває у шлюбі з
відповідачем, від шлюбу мають сина ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_3 року
народження. За час сумісного життя вони придбали предмети
домашнього вжитку та квартиру АДРЕСА_1, у м. Донецьку. Просила
виділити їй на праві власності спірну квартиру, зобов'язавши
сплатити відповідачу вартість 1/2 її частки, та поділити предмети
домашнього вжитку.
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від
IНФОРМАЦIЯ_4 року позов задоволено частково. Проведено поділ
майна, яке складає предмети домашнього вжитку. Квартиру залишено у
загальному користуванні співвласників, за кожним визнано право
власності на 1/2 ідеальну частку.
Рішенням апеляційного суду Донецької області IНФОРМАЦIЯ_5
року зазначене судове рішення в частині позовних вимог про поділ
квартири скасовано. Постановлено нове, яким визнано право
власності на квартиру за ОСОБА_2 та стягнуто з нього на користь
ОСОБА_1 30375 грн. компенсації вартості 1/2 її частки.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення
апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення апеляційним
судом норм матеріального і процесуального права та постановити
нове рішення про виділення квартири їй.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення
суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду в частині
поділу квартири і постановляючи нове рішення, яким залишив спірну
двокімнатну квартиру на праві власності відповідачу, виходив з
того, що він не забезпечений житлом і не бажає отримати грошову
компенсацію, а позивачка не заперечує отримати таку компенсацію.
Проте з такими висновками погодитись не можна.
Заявляючи позов про поділ майна ОСОБА_1 просила залишити
спірну квартиру їй з дитиною, а відповідачу погоджувалась
виплатити грошову компенсацію.
Наполягала на цьому і при розгляді справи апеляційним судом
(а.с. 111 зворот, 114). За таких обставин посилання апеляційного
суду на згоду позивачки отримати грошову компенсацію і на
відповідність такого рішення інтересам неповнолітньої дитини не
можна визнати обгрунтованим.
Вирішуючи спір по суті апеляційний суд не врахував вимоги ст.
365 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відповідно до якої право особи на частку
у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі
позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може
бути виділена в натурі; річ є неподільною, спільне володіння і
користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть
істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку
у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем
вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Апеляційний суд, припиняючи право позивачки на 1/2 частину
квартири не дотримався умов, зазначених у частині 2 ст. 365 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідач в судовому засіданні в апеляційному суді не був і
умови виплати грошової компенсації у нього не з'ясовувалися.
За наявності зазначених порушень закону рішення апеляційного
суду в частині поділу квартири підлягає скасуванню з направленням
справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Донецької області від
IНФОРМАЦIЯ_5року скасувати в частині поділу квартири, а справу в
цій частині направити на новий апеляційний розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.I. Григор'єва
Судді: В.М. Барсукова
М.I. Балюк
В.I. Гуменюк
В.Г. Данчук