У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
4 листопада 2008 року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
|
Жайворонок Т.Є.,
|
Луспеника Д.Д.,
|
Лященко Н.П., -
|
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора Богунського району м. Житомира в інтересах Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про повернення майна із чужого незаконного володіння; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання права власності на спадкове майно за касаційною скаргою заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21 травня 2008 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 26 червня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2008 року прокурор Богунського району м. Житомира звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у листопаді 2005 року інваліду 2 групи ОСОБА_2 був переданий автомобіль "Renault Laguna" 2000 року випуску у якості гуманітарної допомоги. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Зазначив, що відповідно до вимог п. 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (999-2006-п)
, автомобіль підлягає поверненню Головному управлінню праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації. Просив витребувати від ОСОБА_1 зазначений автомобіль на користь держави в особі Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації.
У березні 2008 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов, посилаючись на те, що її чоловік, ОСОБА_2, отримав автомобіль "Renault Laguna" 2000 року випуску в дар від громадянина Франції ОСОБА_3. Оскільки її чоловік був інвалідом 2 групи та перебував на обліку для отримання спеціального автотранспорту, подарований автомобіль був оформлений як гуманітарна допомога. Просила визнати за нею право власності на зазначений автомобіль як на спадкове майно.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 21 травня 2008 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на спірний автомобіль в порядку спадкування. Вирішено питання про судові витрати.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 26 червня 2008 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та в частині стягнення судових витрат. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовлено. В решті рішення залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі заступник прокурора Житомирської області просить скасувати рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21 травня 2008 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 26 червня 2008 рок, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов вірного висновку про те, що спірний автомобіль не може бути вилучений на підставі п. 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (999-2006-п)
. На час ввезення цього транспортного засобу на територію України та передачі його ОСОБА_2, тобто на листопад 2005 року, діяв Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. N 999 (999-97-п)
, який не передбачав вилучення автомобіля, отриманого як гуманітарна допомога, після смерті інваліда.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити скаргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації відхилити.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21 травня 2008 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 26 червня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Судді:
|
Т.Є. Жайворонок
|
|
|
Д.Д. Луспеник
|
|
|
Н.П. Лященко
|