У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор'євої Л.I.,
суддів: Барсукової В.М., Балюка М.I.,
Данчука В.Г., Гуменюка В.I., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, СПП "Розвазьке" про виконання умов договору,
в с т а н о в и л а:
У IНФОРМАЦIЯ_1 року позивач, звернувшись до суду з указаним
позовом, зазначав, що IНФОРМАЦIЯ_2 року він уклав з ОСОБА_2
договір про поставку комбайнів для збирання врожаю зернових. В
порушення умов договору ОСОБА_2 надав йому лише один комбайн, а не
чотири. У зв'язку з цим, на підставі п. 4.2 договору, у його
власність безкоштовно повинен перейти уже отриманий комбайн. Проте
ОСОБА_2, до закінчення збирання врожаю, забрав комбайн та передав
його на зберігання до СПП "Розвазьке". Тому, просив зобов'язати
ОСОБА_2 виконати умови договору шляхом передачі йому у власність
спірного комбайну, стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 50000
грн., зобов'язати СПП "Розвазьке" передати йому на зберігання
спірний комбайн та провести з ним розрахунок за виконані роботи.
Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від
IНФОРМАЦIЯ_3 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від
IНФОРМАЦIЯ_4 року позов задоволено частково. Визнано позивача
власником спірного комбайну. Зобов'язано ОСОБА_2 та СПП
"Розвазьке" передати зазначений комбайн позивачу. Стягнуто з
ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду в сумі 2000 грн. В
решті позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення
апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення апеляційним
судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення суду
повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким
суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу
згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі
повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються
як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими
доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду і частково
задовольняючи позов, виходив з того, що копія договору,
укладеного IНФОРМАЦIЯ_2 року між СУТП "Експортно-імпортна
інвестиційна компанія "Універсам" та ОСОБА_2 про виконання
сільськогосподарських робіт зернозбиральною технікою та розрахунки
за них, нотаріально посвідчена і вважати його недійсним чи таким,
що не відповідає вимогам закону, не має підстав.
З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.
Апеляційний суд, в порушення вимог ст. 213 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, належним чином не перевірив заперечення ОСОБА_2 про
те, що він зазначеного договору не підписував, взагалі не володіє
українською мовою, умови договору є для нього вкрай невигідними і
збитковими, а тому він не міг підписати такий договір. Крім того,
на момент укладання договору він перебував у відрядженні в
Туреччині, про що свідчить копія його закордонного паспорта
(а.с.21-23). Судом також не було з'ясовано в якій кількості
примірників укладався спірний договір і чому позивач передав свій
оригінал договору ОСОБА_2, коли у останнього повинен бути свій
екземпляр оригіналу даного договору. Суду була надана лише копія
договору.
Апеляційний суд стягнув з відповідача 2000 грн. на
відшкодування моральної шкоди у зв'язку з невиконанням договірних
стосунків. Однак договір (а.с.5) не передбачає такої
відповідальності за його невиконання. Стягуючи моральну шкоду з
відповідача, суд не зіслався на норму матеріального права, яка б
давала правові підстави для задоволення таких вимог.
Суди, вирішуючи спір, не звернули увагу на те, що договір
укладався між СУТП "Експортно-імпортна інвестиційна компанія
"Універсам" та ОСОБА_2, тобто позивачем у даній справі повинно
бути дане підприємство, а не ОСОБА_1 як фізична особа.
З рішенням районного суду також погодитись не можна, оскільки
ним теж не виконані вимоги ст. 213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
і воно
за змістом не відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Оскільки зазначені порушення норм процесуального права
призвели до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає
за необхідне касаційну скаргу задовольнити, рішення районного та
апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 324,336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Острозького районного суду Рівненської області від
IНФОРМАЦIЯ_3 року та рішення апеляційного суду Рівненської області
від IНФОРМАЦIЯ_4 року скасувати, а справу направити на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.I.Григор'єва
Судді: В.М. Барсукова
М.I. Балюк
В.I.Гуменюк
В.Г. Данчук