У Х В А Л А-
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Григор'євої Л.I.,
суддів: Барсукової В.М., Балюка М.I.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну
ділянку, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про продовження
строку прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на
рішення апеляційного суду Житомирської області від 1 лютого 2007
( rs536769 ) (rs536769)
року,
встановила:
У липні 2006 року позивачка звернулася до суду із зазначеним
позовом, мотивуючи його тим, що їй на праві власності належить 1/2
частина будинку АДРЕСА_1, яку вона отримала в спадщину після
смерті чоловіка ОСОБА_3 та 1/2 частина вказаного будинку, яку
прийняла в дар від свого сина ОСОБА_4 за договором дарування від
27 березня 1996 року.
Посилаючись на те, що після смерті сина ОСОБА_4 дізналася про
те, що належна до будинку земельна ділянка була ним приватизована,
просила визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку
площею 0,05 га.
У листопаді 2006 року відповідач звернувся до суду зі
зустрічним позовом, у якому просив визначити йому додатковий строк
для подачі заяви про прийняття спадщини на спірну земельну
ділянку, посилаючись на те, що йому не було відомо про існування
приватизованої його батьком ОСОБА_4 земельної ділянки.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 9
листопада 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено
факт прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 у
вигляді належної останньому на праві власності спірної земельної
ділянки площею 500 кв.м. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порядку
спадкування право власності по 250 кв.м вказаної земельної
ділянки. В решті вимог сторонам відмовлено за безпідставністю.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 1 лютого
2007 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 9
листопада 2006 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов
ОСОБА_1 задоволено. Визнано за нею право власності на спірну
земельну ділянку площею 0,05 га. ОСОБА_2 в задоволенні позову
відмовлено за безпідставністю.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі
ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду Житомирської
області від 1 лютого 2007 року та залишити в силі рішення
Богунського районного суду м. Житомира від 9 листопада 2006 року,
посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
З наявних матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове
рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального
права та передбачені ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підстави для
його обов'язкового скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 1 лютого
2007 ( rs536769 ) (rs536769)
року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.I. Григор'єва
Судді:
В.М. Барсукова
М.I. Балюк