У Х В А Л А-
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     21 травня 2007 року
     м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України у складі:
     головуючого   Григор'євої Л.I., 
     суддів:  Барсукової В.М.,  Балюка М.I., 
     розглянувши у судовому засіданні цивільну справу  за  позовом
ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у  Підволочиському  районі,
третя особа: ТОВ "Остап'ївське" про визнання  права  власності  на
майно та виключення  цього  майна  з  акту  опису  та  арешту,  за
касаційною скаргою ОСОБА_1 на  рішення  Підволочиського  районного
суду від  3  листопада  2006  року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Тернопільської області від 26 грудня 2006 ( rs418532 ) (rs418532)
         року,
 
                           встановила:
     У жовтні 2006 року позивач звернувся до  суду  із  зазначеним
позовом, мотивуючи його тим, що приміщення олійні, розташоване  на
території ТОВ "Остап'ївське", відноситься до складу майнових  паїв
членів реорганізованого  КСП  "Вільна  Україна",  правонаступником
якого є ТОВ "Остап'ївське". Зазначав, що згідно з рішенням  зборів
від 16 жовтня 1995 року вказане приміщення підлягає розпаюванню  і
має бути поділено між членами ТОВ "Остап'ївське".  Посилаючись  на
те, що 23 лютого 2006 року в.о. начальника ДВС  у  Підволочиському
районі Максимком О.М. було складено акт опису  майна  і  накладено
арешт на  вказане  приміщення,  а  також  передано  приміщення  на
збереження ОСОБА_2, який ніколи не працював у ТОВ  "Остап'ївське",
просив виключити з акту опису й арешту від  23  лютого  2006  року
спірне приміщення.
     Рішенням Підволочиського районного суду від 3 листопада  2006
року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду  Тернопільської
області від  26 грудня 2006 ( rs418532 ) (rs418532)
         року,  в  позові  ОСОБА_1
відмовлено.
     У  поданій  до  Верховного  Суду  України  касаційній  скарзі
ОСОБА_1  просить скасувати рішення Підволочиського районного  суду
від  3  листопада  2006   року   та   ухвалу   апеляційного   суду
Тернопільської області від 26 грудня  2006  року,  посилаючись  на
неправильне  застосування  судами  норм  матеріального  права   та
порушення норм процесуального права.
     Згідно з ч. 2 ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в  рішенні  суду,  чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
     З наявних матеріалів справи вбачається, що оскаржувані судові
рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального
права та передбачені ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підстави  для
їх обов'язкового скасування відсутні.
     Керуючись ст. ст. 331,  332,  337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
 
                            ухвалила:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
     Рішення Підволочиського районного суду від 3  листопада  2006
року та ухвалу апеляційного суду  Тернопільської  області  від  26
грудня 2006 ( rs418532 ) (rs418532)
         року залишити без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  Л.I. Григор'єва
     Судді: 
     В.М. Барсукова 
     М.I. Балюк